"Межигір’я" та інші палаци "слуг народу"

Українців не так давно шокувала розкіш президентської резиденції "Межигір’я". Особливо зважаючи на те, що країна наразі перебуває на межі банкрутства. Однак "Межигір’я" - не єдине у своєму роді. Розкоші за народний кошт – типове явище в деяких країнах світу. Ласкаво просимо до палаців "істинних демократів" нашого часу…

Багато цікавого побачили люди в "Межигір’ї", куди простим смертним (крім, звісно, обслуговуючого персоналу) до втечі Януковича вхід був заборонений. У резиденції навіть є шанс потрапити до Книги рекордів Гіннеса: це найбільша сучасна будівля з дерев’яного брусу.

Ні, це не "Межигір’я", це – вбиральня в палаці Саддама Хусейна у Басрі. Зверніть увагу на крани, які виблискують золотом. Які ж схожі смаки "інтелігентних" правителів!

Палац Саддама Хусейна у Багдаді – один з майже 80 палаців, які він побудував для себе в Іраку. Зведення розкішних резиденцій було його пристрастю. Не ображав він і своїх родичів – подарував їм майже сотню палаців і вілл.

Американський солдат фотографує ліжко, на якому спочивав Саддам Хусейн під час свого перебування в одному із палаців у Багдаді. Насправді Саддам майже ніколи не ночував на одному місці дві ночі поспіль: він боявся замахів на своє життя.

Лівійські повстанці позують в палаці Муаммара Каддафі в Триполі. Пізніше в цьому палаці поселили біженців, які залишилися без даху над головою після бомбардувань, яким вірні Каддафі війська піддавали цивільне населення.

Крім розкішних палаців, диктатори дуже люблять розкішні скульптурні зображення самих себе. Такі, наприклад, як ця 12-метрова золота статуя туркменського правителя Сапармурата Ніязова – Туркменбаші – в Ашгабаті.

А це – палац президента Таджикистану Емомалі Рахмона в Душанбе, столиці однієї з найбідніших країн світу.

У цій дзеркальні залі президентського палацу Емомалі Рахмон приймає високих гостей.

Це не президентський палац, а "лише" один із закордонних маєтків Мобуту Сесе Секо – диктатора, який правив Демократичною Республікою Конго (з 1971 року – Республіка Заїр) протягом 32 років. Знаходиться ця чудова вілла неподалік від Брюсселя. Мобуту мріяв провести тут старість. Та не так сталося, як гадалося: коли його вигнали із Заїру, він зміг знайти притулок лише у Марокко, де помер від раку.

Цей трон, вирізаний зі слонової кістки, дивом зберігся у віллі Мобуту в Кіншасі, майже повністю розграбованій після втечі диктатора. Символічно, чи не так?