Миротворчі зусилля ЄС у Придністров‘ї

мання, минулого тижня до справи примирення між Кишиневом та Тирасполем, поряд із Україною, Росією та ОБСЄ, також долучився Європейський Союз.

Власті Придністров‘я закривають школи з молдовською мовою викладання. Це викликає обурення населення та гнівну реакцію у Кишиневі. Ситуація навіть вилилась у взаємну економічну блокаду Кишинева і Тирасполя, що тривала кілька днів. Придністровці перекрили шлакоблоками залізничний переїзд біля станції Бендери, який з‘єднував Молдову з рештою СНД. Простій сотень вагонів з товаром завдав багатотисячних збитків. Молдова ж у відповідь призупинила митне оформлення вантажів та позбавила Придністров‘я сотового зв‘язку.

Ця напруженість у безпосередній близькості від Румунії, кандидата на вступ до ЄС, привернула увагу Брюсселя. Координатор зовнішньої політики Єврокомісії Хав‘єр Солана ухвалив рішення відрядити до регіону невелику дипломатичну місію. Європейські дипломати відвідали Кишинев, Тирасполь та Київ. У Києві глава делегації Роберт Купер бачився із першим заступником міністра закордонних справ України Олександром Моциком. Потім було оприлюднене спільне звернення до властей Придністровської молдавської республіки з закликом поновити роботу шкіл із молдавською мовою викладання. Також учасники зустрічі відзначили необхідність відновити переговори в п‘ятисторонньому форматі: Україна, Росія, Євросоюз, Молдова та Придністров‘я.

Офіційний Київ засуджує будь-які розмови про поділ країни. Як зазначив в інтерв‘ю ”Німецькій хвилі” заступник начальника прес-служби МЗС Дмитро Свистков, обов‘язковою умовою для переговорів є визнання територіальної цілісності Молдови:

”Відбуваються постійні консультації як із Кишиневом, так із Придністров‘ям. Наш посол зустрічався і з тими, і з тими. Були контакти і президента, і прем‘єра.”

Колишній радник президента з міжнародних питань Антон Бутейко привітав долучення Євросоюзу до переговорів з придністровського питання. Він вважає, що ОБСЄ не має достатніх важелів упливу на ситуацію. Бутейко багато років працював першим заступником міністра закордонних справ, а потім послом у Румунії. Він твердить, що раніше ЄС віддавав ініціативу в вирішенні цього конфлікту на пострадянському просторі Росії. Однак тепер європейці відчувають безпосередню близькість до нього і побоюються конкретних економічних збитків для себе, - твердить Бутейко.

”Найефективніше вирішення проблеми через максимальну інтернаціоналізацію. А саме до її розв‘язання має бути залучена не лише ОБСЄ, яка не володіє належними механізмами і ресурсами впливу, а обов‘язково ресурси ЄС і НАТО.”

Сьогодні мир у регіоні підтримує миротворчий контингент з Росії, у складі якого є українські спостерігачі. Глава МЗС Придністров‘я Валерій Ліцкай у своєму нещодавньому зверненні закликав України ввести сюди своїх миротворців. За словами придністровського дипломата, криза триватиме і Молдова може почати військово тиснути на Тирасполь. Колишній український дипломат Антон Бутейко вважає одностороннє введення контингентів до Придністров‘я неефективним:

”Цей механізм показав свою неефективність в контексті остаточного розв‘язання проблеми. А розв‘язувати проблему для України нагально необхідно. Тому що це є найжахливіший зовнішньополітичний пухир, який готовий розірватися своїм гноєм над територією України, як це було на початку 90-х років, коли 60 тисяч біженців із Придністров‘я вилились на територію України і саме українська влада була змушена надавати їм допомогу.”

Екс-посол у Румунії Антон Бутейко вважає, що останнє загострення, як і в цілому проблему Придністров‘я, спровокувала Росія, яка хоче мати плацдарм свого впливу в цьому регіоні. Відповідно, врегулювання у тристоронньому форматі, за участі України, Росії та ОБСЄ, приречене на неуспіх, переконаний Бутейко.

Європейська Комісія зазначає у прес-релізі, переданому ”Німецькій хвилі”, що докладатиме зусиль для відновлення спокою в молдовсько-придністровських відносинах. Дипломати ЄС будуть заохочувати всі сторони до п‘ятисторонніх переговорів, які має очолити ОБСЄ.

Захар Бутирський