Доповідач ПАРЄ про боротьбу з корупцією в Україні

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) готує доповідь "Корупція в системі управління: загроза для інституційної ефективності та прогресу". Її автор, депутат ПАРЄ від Італії (фракція соціалістів) Мікеле Ніколетті у рамках підготовки доповіді побував в Україні кілька тижнів тому. В інтерв’ю DW він поділився своїми оцінками щодо кроків української влади, спрямованих на боротьбу з корупцією, і розповів, чим може бути корисним для Києва досвід Італії у боротьбі з мафією.

DW: Пане Ніколетті, чому саме Україна стала предметом уваги ПАРЄ у рамках підготовки доповіді щодо корупції?

Мікеле Ніколетті: Для збору факті, які будуть представлені у доповіді, я відвідав Україну, Іспанію і, можливо, побуваю ще в якійсь з країн північної Європи. Оскільки ідея полягає у тому, щоб вивчити стан справ у сфері боротьби з корупцією на прикладах трьох держав у різних частинах Європи, щоб зрозуміти феномен такого явища як корупція і встановити, чи має вона прямий зв'язок з традиціями, історією країни. Адже коли ми говоримо про боротьбу з корупцією, то повинні мати на увазі не лише гарне законодавство, а й зміни в менталітеті.

Коли корупція є усталеним елементом у функціонуванні держави, як ви кажете, на рівні менталітету, з нею важче боротися?

Так, доволі складно. Але це властиво не лише для України. Я вас запевняю, що чимало інших країн мають таку саму проблему. Після мого візиту в Україну я відчув, що там є усвідомлення і розуміння того, корупція - негативний фактор і реальна загроза не лише для демократії, а й для економічного розвитку держави. Я дійшов висновку, що таке ставлення більш поширене серед міського населення й серед молоді, підприємців, людей з вищою освітою, які мають досвід роботи чи навчання за кордоном.

Водночас чимала частина людей вважають корупцію природним способом існування суспільства. Гадаю, ми повинні підтримати тих українців, котрі хочуть боротися з корупцією, - в уряді, громадських організаціях. Для цього потрібне прогресивне антикорупційне законодавство та незалежні антикорупційні органи. На мою думку, на нинішньому етапі Україна виконала чималу роботу, і тепер важливо почати втілювати гарні рішення та законодавство.

То боротьба з корупцією в Україні рухається у правильному напрямку?

Цілком. Я вважаю, що законодавство щодо боротьби з корупцією в Україні доволі хороше. Добре, що прийняте рішення створити відкриту базу даних декларацій про доходи народних депутатів та державних службовців. Це свідчить про те, що в країні існує розуміння, наскільки важливою є прозорість функціонування усіх органів влади. Присутні також воля та бажання до міжнародної співпраці в цій сфері, що також дуже важливо. Бо корупція - це не національний феномен. Корумпованість, особливо у вищих органах влади, можна вважати явищем міжнародним. Тому ми й прагнемо до більшої співпраці між країнами для спільної боротьби з корупцією.

Тобто для України тепер головне - почати успішно виконувати ухвалені антикорупційні закони?

Так, імплементувати те, що українська влада вже досягла в законотворенні та запровадженні інституційних змін. Але треба ще завершити конституційну реформу. Децентралізація влади в Україні також важлива для боротьби з корупцією, бо призведе до того, що громадяни на місцях будуть більше залучені до діяльності регіональних органів влади, а отже отримають можливість і більшого контролю над владою. Я також знаю, що в Україні створенні незалежні антикорупційні органи, проте формування їхнього складу ще не завершено. Цей процес необхідно закінчити якомога швидше, а після цього головне завдання полягатиме в тому, щоб ці органи почали реально працювати. Громадяни повинні бачити, що в країні є не лише хороше законодавство і антикорупційні органи, а й те, що їх діяльність приносить результат. Тому я закликаю незалежні антикорупційні органи в Україні почати практичну оцінку і розслідування тих справ, які наразі мають найбільший розголос у суспільстві, щоб продемонструвати громадянам, що вони ефективно працюють.

Ваша рідна Італія має довгу і не завжди успішну історію боротьби з корупцією. Що з італійського досвіду, на вашу думку, може бути корисним для України?

У питанні боротьби з корупцією не може бути вчителя і учня. Італія має велику проблему з корупцією, про що свідчать відповідні невтішні рейтинги Transparency International. Проте за останні роки в Італії було зроблено багато для подолання корупції в сфер законодавства, створенні спеціальних органів для боротьби з нею. Гадаю, що на сьогодні наш найбільший успіх - це саме створення незалежного атикорупційного органу, яким керує Рафаель Кантоне, який свого часу був прокурором і суддею і здобув собі репутацію безкомпромісного борця із Каморрою (італійським мафіозним угрупування. - Ред.). Репутація людей, які очолюють антикорупційні органи в державі, - необхідна і важлива річ для суспільства. Громадяни мають говорити: так, ця людна - на своєму місці, ми можемо їй довіряти, бо вже бачили, як вона бореться з криміналітетом і корупцією.

А в чому, на вашу думку, все-таки полягає специфіка у подоланні корупції у країнах, де це явище вважається традиційним?

Там, де корупція тісно пов’язана з менталітетом людей, особливо корисним є освітні тренінги та обміни. Коли одна людина може переповісти іншим про досвід іншої країни, розповісти, що життя може бути й без корупції, що це не такий вже неодмінний його елемент. Адже більшість людей у державах, де корупційні відносини сформувалися історично, певно, переконані, що без корупції просто неможливо отримати водійські права, дозвіл на будівлю будинку чи диплом в університеті. Якщо ж ми зможемо продемонструвати, що всі ці повсякденні речі пересічні громадяни можуть зробити без хабарів, то це буде найліпшим способом, у який можна змінити менталітет людей у ставленні до корупції.