Надзвичайно важкі переговори про Європейську конститиуцію

Приєднання до Європейського союзу 10 країн, яке відбудеться 1 травня наступного року, окрім економічного оптимізму від розширення ринків призвело і до важких дискусії про те, як функціонуватиме майбутній союз. Обговорення основоположного документу Євросоюзу - Конституції, загрожує перетворитися на затяжну позиційну війну. Півтора року розробляв Європейський конвент, спеціальний орган Європейського союзу, уповноважений зробити пропозиції з найважливіших проблем, Основний закон ЄС. З липня лежить остаточний варіант проекту європейської Конституції на столах депутатів Європапрламенту та урядів. З 4 жовтня цей документ обговорює конференція керівників держав та урядів 25 країн - нинішніх і майбутніх членів ЄС.І якщо на почтаку всі вони ще вірили в те, що до середини грудня можна буде виробити прийнятний для голосування документ, то нині все більше виглядає на те, що переговори зайшли в глухий кут. З багатьох проблем у позиціях країн існують принципові розбіжності. Справа в тому, що проект Конституції, розроблений під керівництвом відомого французького політика Валері Жіскар д"Естена, ґрунтується на рішеннях договору в Ніцці, ухваленому 2000 року. Але в Констиуції передбачено і деякі положення, яких раніше не було. Відтак, усі члени ЄС діляться нині на дві великі групи - тих, хто наполягає на букві угоди в Ніцці, і тих, хто схиляється до варіанту, запропонованого Європейським конвентом. Серед перших Австрія, Іспанія та Польща, серед других - Німеччина, Франція та Італія.
Тиждень тому була зроблена чергова спроба зблизити ці позиції - уНеаполі на консультації зібралися міністри закордонних справ ЄС. Понад 90 поправок до тексту проекту конституції лежали перед ними. Більшість поправок торкалася в принципі одного комплексу проблем - хто матиме більше влади в новому Союзі, за яким модусом, зокрема, відбуватиметься голосування в Раді міністрів Євросоюзу - центральному органі влади ЄС. Переговори, які проходили досі, були не надто переконливими для комісара ЄС з проблем розширення німця Ґюнтера Фергойґена: "Це ж ненормально, що ми проводимо урядову конференцію, на якій виникає більше проблем, ніж знаходиться рішень". Але й після конференції міністрів закордонних справ у більшості центральних проблем, які обговорювалися останніми тижнями, прогресунема. Малі країни - передусім Австрія - і надалі вимагають, щоб кожна країна відправляла до Брюсселя свого комісара з правом голосу. Відтак, у Європейській комісії, виконавчому органі ЄС, працювало б 25 комісарів з їхніми комісаріатами. Великі країни віддають перевагу менш бюрократичній моделі, запропонованій Конвентом: ротація комісарів від кожної країни, що дасть змогу залишити в Європейській комісії 15 членів.
Німецький міністр закордонних справ Йошка Фішер міг би піти в цьому питанні назустріч маленьких країнам. Але зате він хоче, щоб при голосуванні в Раді міністрів більшу вагу мали голоси тих країн, які мають більше населення. Але в таком разі повинні зрушити із своїх позицій Іспанія та Польща. Саме ці дві країни тримаються за принцип: одна країна - один голос, як про це було колись домовлено на самітів Ніцці. Якщо одна з цих країн накладе своє вето, то урядова конференція не зможе ухвалити ніякого рішення. Комісар Євросоюзу Ґюнтер Фергойґен застерігає: "Якщо цей проект конституції провалиться, то провалиться дещо більше, ніж один якийсь законопроект. Тоді провалиться проект інтеграції в одному з найважливіших пунктів. Було б фатальною помилкою думати, що ми можемо продовжувати працювати на основі рішень у Ніцці". Якщо не вдасться пристосувати правила, які існують в ЄС до всіх країн, які вступлять до ЄС у травні 2004 року, то можуть утворитися групи країн, які блокуватимуть роботу ЄС, вважає Фергойґен: "Провал цього договору означав би, що всередині Європейського союзу можуть розвиватися зовсім нові сценарії, які можуть містити всобі навіть дезінтегруючі сили". Наче на підтвердження такої думки європейського комісара британська преса днями повідомила про те, що Польща та Великобританія,за непідтвердженою інформацією, уклали угоду, в якій обіцяють підтримувати одна одну в "пробиванні" своїх вимог. Іспанський прем"єр-міністр Хосе Марія Азнар теж відомий як непохитний учасник переговорів. На його думку, великі країни Франція та Німеччина перехитрили маленькі країни, змусивши Євросоюз не вдаватися щодо них до фінансових санкцій за те, що обидві вони порушили критерії так званого стабілізаційного пакту ЄС. Це дало йому ще одну підставу міцно триматися за більш вигідний для Іспанії модус голосування, вироблений у Ніцці.
Позиції сторін в цьому питанні були такими непримиренними, що британський міністр закордонних справ Джек Стро запропонував відтермінувати його вирішення на 2009 рік. Більшість країн відхилила цю пропозицію, не без підстав зауваживши, що перенесення цього центрального питання означає провал переговорів. Суперечки йдуть і навколо так званої "теми бога" в Конституції. Переважно католицькі країни Іспанія, Польща та Італія борються за те, щоб у документі однозначно вказувалося на християнське коріння Європи. Але це абсолютно неприйнятно, приміром, для Франції, у якій релігія чітко відокремлена від держави. На конференції в Неаполі більшість схилилася до позиції Франції. Тому в Конституції, вочевидь, будезаписана фраза про "культурні, релігійні та гуманістичні традиції Європи", як і пропонувалося Конвентом.
Не визначена поки що і роль нового європейського міністра закордонних справ та процес внесення змін до самої Конституції. Окрім того, Європейський парламент хоче залишити за собою права, яких вони собі останнім часом добилися і які в них хочуть відібрати деякі міністри фінансів. Ось що говорить з цього приводу доповідач Європейського парламенту німець Ельмар Брок: "Право ухвалювати бюджет - це королівське право кожного парламенту. Це було б схоже на війну, якби воно зазнало змін, які не можуть бути прийнятні для парламенту". Але одна з найважливіших проблем, знайшла таки, здається, своє вирішення. Так раніше Великобританія рішуче відхиляла поглиблену співпрацю в галузі оборони та питаннях безпеки, яка передбачається проектом Конституції. Вона вважала, що така політика ЄС спрямованана відокремлення від НАТО і таким чином на прослаблення ролі Сполучених Штатів Америки. І от на конференції в Неаполі три провідні країни ЄС - Німеччина, Франція та Великобританія - виступили з спільною пропозицією, яка передбачає в майбутньому військові операції країн Європейського союзу поза рамками НАТО. У цій військовій спілці можуть добровільно брати участь усі члени ЄС, у яких є, як сказав німецький міністр Йошка Фішер, "політична воля" для розбудови військової потуги ЄС. Як стало відомо, передбачається і створення власних штабних і командних структур ЄС, які розташуються в Брюсселі. Після того, як Конституція буде прийнята на саміті Євросоюзу в Брюсселі в середині грудня - принаймні такий існує план - її мають ратифікувати всі 25 країн-членів ЄС. У багатьох країнах, в основному в країнах східної та центральної Європи, необхідно буде з цього приводупровести референдуми. Комісар ЄС Фергойґен вказує на те, що підтримка Констиуції ЄС на цих референдумах далеко не гарантована: "Це не несподіванка, що цю перепону особливо важко долатимуть нові члени ЄС. Це треба знати". Через кілька місяців після референдумів про вступ до ЄС громадянцих країн важко буде переконати в доцільності прийняття Конституції, в якій рясніє від складних і часто незрозумілих компромісів, вважає Фергойґен. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер назвав переговори на урядовій конференції надзвичайно складними. За його словами, він поїхав з Неаполя "більш занепокоєним", ніж він туди їхав. Бернд Ріґерт, Віктор Тимченко