На Венеціанському фестивалі забагато італійського
27 серпня 2008 р.
Ще до початку кіносвята довкола нього розпочались суперечки. Європейська преса закидає дирекції фестивалю занадто велику кількість італійських фільмів та стрічок з «екзотичних» країн, таких як Естонія чи Ефіопія. Художній директор Венеціанського кінофестивалю Марко Мюллер вважає, що вибір саме цієї 21 стрічки з кількох десятків є логічним:
«Італійський кінематограф завжди вносив нові творчі нотки і сприяв оригінальності творів. Загалом, Венеціанський фестиваль допомагає відкривати нові таланти. Не будемо забувати, що цьогоріч у ньому беруть участь три фільми, зняті режисерами-дебютантами».
Марко Мюллер, згадуючи про початки своєї кар’єри, зазначив, що у ній відіграв роль український режисер:
«Мене у підлітковому віці просто заворожив фільм, де полководець, для того, щоб краще бачити стан ворога, наказує солдатам утворити піраміду зі своїх тіл, а потім сходить на цю піраміду на коні. Двадцять років потому я дізнався, що це був фільм «Завойовник монголів» українського режисера. У ті роки в римських кінотеатрах можна було побачити й українське кіно».
Поза конкурсом буде продемонстрований фільм Адріано Челентано “Юппі Ду» (1975). Співак та актор, який вже 15 років не дає прес-конференцій, погодився на пропозицію дирекції фестивалю взяти у ньому участь. Причина цього - те, що в його фільмі «Юппі Ду» піднімається тема смертності на виробництві, яка є надзвичайно гострою та обговорюваною у сучасній Італії.