На війну йдуть мільярди, яких не вистачає на боротьбу із СНІДом
7 липня 2004 р.Глобалізацію світу газета ЗЕКСІШЕ ЦАЙТУНҐ з Дрездена вважає однією з головних причин стрімкого поширення СНІДу:
”Особливо непокоїть те, що швидкість поширення СНІДу в Азії та Східній Європі значно зросла. У Східній Європі вірус перекинувся з такої групи ризику як наркомани на всі інші прошарки населення. Це вказує на два недоліки: по-перше, на недостатню (або взагалі відсутню) просвітню роботу про небезпеку СНІДу, а, по-друге, на соціальне становище, яке в цих регіонах погіршується. Майже 10 мільярдів євро необхідні наступного року для боротьби з цією хворобою в світі. Страждання ж, які з нею пов”язані, не можна передати цифрами”.
Ту ж тему продовжує МЮНХНЕР МЕРКУР:
”Нові цифри поширення цієї чуми 20-го і 21-го століть такі шокуючі, що кожен має відчувати себе причетним до неї. Бо в глобалізованому світі Африка чи Китай, який став новим епіцентром вірусу імунодефіциту людини, не так вже й далеко. Окрім того, СНІД міцно заполонив колишні республіки Радянського Союзу і таким чином стоїть перед нашими дверима. Тим часом медики реєструють у Німеччині зростаючу легковажність. СНІД уже давно перестав бути долею лише гомосексуалістів, наркоманів та людей з їхнього кола. Мільйони дітей носять нині в собі вірус. І вакцини поки що не винайдено. Боротьба з епідемією СНІДу, можливо, є боротьбою за виживання людства”.
Про джерела фінансування боротьби із СНІДом розмірковує ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ з Ерфурта:
”Як вибухова хвиля поширюється СНІД в Африці. А от тепер уже і в Азії та Східній Європі. Усього інфіковано 38 мільйонів осіб. З часу відкриття цієї хвороби 1981 року вже померло 20 мільйонів. Але й досі справжньої небезпеки не усвідомлено. Пожертви в 5 мільярдів доларів, які були зроблені в світі на боротьбу із СНІДом минулого року, свідчать про велику готовність допомогти. Але, за даними ООН, потрібна сума втричі більша. Якщо замислитися над тим, що війна в Іраку, за даними Пентагону, вже обійшлася в 48 мільярдів доларів, а американський парламент у квітні виділив ще 62 мільярда, кошти можна було б знайти вже зараз. Та й Німеччина поки що виділяє з бюджету лише 300 мільйонів євро на боротьбу із СНІДом. Очевидно, сподіваючись, що, попри блискавичне поширення епідемії, їй все ж вдасься вийти сухою з води”.
А тепер до передвиборної кампанії в США. НОЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ вважає, що з усіх можливих кандидатів на посаду віце-президента Джон Керрі обрав собі найкращого:
”Кращого кандидата, ніж Джон Едвардс, важко собі уявити. Кандидат у президенти від партії демократів Джон Керрі знайшов такого заступника, який поєднує в собі все те, чого не має сам Керрі: близькість до простих людей, блискуче красномовство, харизму і зв”язки з південними штатами, які можуть стати вирішальними на наступних виборах. Те, що сенатор Едвардс має замало політичного досвіду, зокрема, в зовнішній політиці практично зовсім не розбирається, не повинне заважати Керрі. Там він сам може продемонструвати свої переваги і набирати бали в протиборстві з Джорджом Бушом. А Едвардс повинен притягати до себе симпатії виборців у питаннях соціальної справедливості, свободи для середнього бізнесу, більшої зайнятості. Адже перш за все економічне становище країни має стати вирішальним на виборах”.
БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ з Фрайбурґа навпаки вважає, що кандидатура віце-президента мало вплине на результати голосування:
”З багатьох ритуалів американської передвиборної кампанії жоден не переоцінюється так сильно, як вибір віце-президента. Чи, може, хтось усерйоз вважає, що існує значне число виборців, які хотіли проголосувати за Буша, а тепер змінять свою думку, бо хочуть бачити віце-президентом Джона Едвардса? Якщо Керрі самому не вдасться перемогти, то симпатичний Едвардс йому не допоможе. Але те, що при виборі й під час презентування віце-президента багато що можна зіпсувати, пов”язане з виборчим законодавством Сполучених Штатів і законами інформаційного суспільства. Оскільки у США перемагає не той, хто набрав найбільше голосів по всій країні, а переможець 50 окремих виборів у 50 штатах, то призначення Едвардса має компенсувати проблеми Керрі в південних штатах”.
Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко