Нинішній німецький уряд ще не скоро піде у відставку

Вибори в Німеччині змінили розстановку сил, але канцлерка Анґела Меркель та її міністри ще довго залишатимуться на своїх місцях. DW - про німецькі особливості передачі влади.

За підсумками виборів до Бундестагу, що відбулися в Німеччині 24 вересня, політична розстановка сил в країні змінилася. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) - партнер християнських демократів канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) в урядовій коаліції - вже ввечері в день виборів заявила, що йде в опозицію.

Це означає, що уряд більше не має парламентської більшості. Проте він продовжує залишатися при владі та проводить засідання. Про них на регулярних урядових прес-конференціях у Берліні доповідають журналістам офіційний представник канцлерки та прес-секретарі міністерств. Парадокс?

Термін повноважень канцлерки та її міністрів

Відповідно до німецької Конституції повноваження канцлерки та всіх міністрів залишаються в силі аж до першого установчого засідання нового складу Бундестагу, яке має відбутися не пізніше, ніж через 30 діб після виборів - тобто 24 жовтня. Саме цього дня формально закінчиться поточний термін повноважень канцлерки Анґели Меркель та всіх її міністрів.

Koalitionsverhandlungen 13.11.2013 im Konrad-Adenauer-Haus in Berlin

Коаліційні переговори у 2013 році тривали майже три місяці

Не факт, однак, що до кінця жовтня вона зуміє сформувати новий кабінет. Після попередніх виборів чотири роки тому їй на це знадобилося цілих 86 днів, тож уряд консерваторів та соціал-демократів почав працювати аж під Різдво 2013-го року.

Цього разу коаліційні переговори, які ще навіть не розпочиналися, триватимуть, швидше за все, довше. Адже домовлятися доведеться не двом, а фактично чотирьом партіям - учасникам консервативного блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів, лібералам з Вільної демократичної партії та Зеленим.

Безвладдя Німеччині не загрожує

Тому ніхто в Німеччині не сумнівається, що і після 24 жовтня, коли в Берліні відбудеться перше засідання Бундестагу 19-го скликання, канцлерка та її уряд залишаться при владі, щоправда, будуть називатися вже виконуючими обов'язки.

Horst Dreier Uni Würzburg Archiv 2008

Професор державного права з університету Вюрцбурга Горст Драйер (Horst Dreier)

Такий уряд в.о. має не принципово інші повноваження, ніж чинний, тож жодне безвладдя Німеччині не загрожує. Хіба що рішення, які передбачають схвалення парламентської більшості, уряд ухвалювати не зможе, як і ставити на порядок денний питання про довіру самому собі. А ще, не маючи демократичної легітимності, - підписувати міждержавні угоди, додає професор державного права з університету Вюрцбурга Горст Драйер (Horst Dreier).

Досвід сусідніх Нідерландів показує, що уряд, позбавлений після виборів парламентської більшості, може досить довго залишатися при владі на правах виконуючого обов'язки. Там прем'єр-міністр Марк Рютте досі не може сформувати новий кабінет, хоча вибори відбулися ще в березні цього року.

Але то - Нідерланди. У Німеччині інші політичні традиції. Жодних конкретних термінів Основний закон ФРН хоч і не встановлює, але, як вважає професор Драйер, якщо за більш-менш прийнятний час Анґелі Меркель не вдасться домовитися зі своїми потенційними партнерами, цей процес повинен буде підштовхнути федеральний президент.

Уряд меншості, повторні вибори ...

Саме він виносить на затвердження Бундестагу кандидатуру канцлера. У першому турі для обрання главою уряду необхідно отримати абсолютну більшість голосів депутатів, яких в німецькому парламенті відтепер 709. Якщо перший тур виявиться безрезультатним, то другу спробу президент робить через два тижні.

Теми

Angela Merkel Vereidigung Kanzlerin Kanzleramt Eid Amtseid

2013-го року Анґелу Меркель обрали канцлеркою в Бундестазі з першого разу

При третьому заході достатньо вже відносної більшості. Але це буде означати, що обраній таким чином канцлеркою Анґелі Меркель належало б формувати уряд меншості - або тільки з лібералами, або тільки з "зеленими", або винятково консервативний уряд. В історії Німеччини такої ситуації ще ніколи не було. Але все коли-небудь трапляється вперше.

Деякі спостерігачі вважають, що навіть не маючи в Бундестазі формальної більшості, уряд Меркель виявився б цілком стійким і працездатним. Вони вважають, що опозиційні фракції респектабельних демократичних партій не будуть блокувати ініціативи канцлерки, щоб не опинитися в одній компанії з правими популістами "Альтернативи для Німеччини", які вперше пройшли до Бундестагу.

Можливий, проте, й інший варіант після третього туру. Президент має право і не призначати канцлером людину, яка отримала тільки відносну більшість, а розпустити парламент і призначити повторні вибори. Такий сценарій для німецького політичного істеблішменту ще менш прийнятний, ніж уряд меншості, оскільки загрожує ще більшим посиленням правих популістів. Тому консерваторам, лібералам і "зеленим" фактично нічого іншого й не залишається, як піти на взаємні поступки і домовитися про коаліцію.

Опозиція і влада в одній упряжці

Втім, деякі персональні зміни в уряді ФРН - у зв'язку з рішенням соціал-демократів перейти в опозицію - відбуваються вже зараз.

Так, зі своєї посади пішла міністерка праці і соціальних справ Андреа Налес (Andrea Nahles). У середу, 27 вересня, вона була обрана головою фракції СДПН у Бундестазі й одразу ж пообіцяла почати "давати по пиці" християнським демократам. Важко уявити, що людина, яка використовує таку лексику, могла залишитися в кабінеті міністрів Анґели Меркель, але закон цього не забороняє. Тут можливі обидва варіанти.

Так, після виборів 2005-го року з уряду до керівництва фракції одразу пішла Ренате Кюнаст (Renate Künast) з партії, що зазнала тоді поразки, "Союз-90/Зелені". А от Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) у 2009-му році, і ставши лідером соціал-демократів у Бундестазі, залишався на посаді міністра закордонних справ аж до формування нового уряду.

Нині залишається на своїй посаді міністр транспорту ФРН Александер Добріндт (Alexander Dobrindt), хоча його обрали головою парламентської земельної групи ХСС, яка формує об'єднану фракцію з ХДС. Добріндт збирається передати свій пост наступнику, коли буде сформовано новий уряд.

А от міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле (Wolfgang Schäuble), як очікується, піде раніше. Його висунули кандидатом на посаду голови Бундестагу. Обрання має відбутися на першому ж установчому засіданні, тобто не пізніше 24 жовтня, а поєднання таких посад не допускається.

До речі, вакансію міністра праці канцлерка не стала заповнювати - як цього можна було очікувати - представником своєї партії. Вона доручила поки управляти цим міністерством за сумісництвом міністерці у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Катаріні Барлі (Katarina Barley), яка в недавньому минулому була генеральним секретарем СДПН.

Політика

Поразка попри перемогу

Християнський союз на чолі з Анґелою Меркель та його партія-сестра - Християнсько-соціальний союз у Баварії - як і до цього, формують найбільшу фракцію в Бундестазі після виборів-2017. Однак їхній результат після виборів виявився гіршим за попередній, а консультації з двома потенційними коаліційними партнерами - Зеленими та ліберальною ВДП - провалилися через вихід з них останніх.

Політика

Гіркий смак меду

На виборах до Бундестагу 2017 року ХДС і ХСС разом здобули близько 33 відсотків голосів. Цього було досить для того, щоб її партія на правах старшого партнера розпочала переговори щодо формування нового уряду, який би знову очолила Меркель. Але результат засвідчив і значні електоральні втрати ХДС - не в останню чергу через політику Меркель щодо біженців.

Політика

Новий виклик - праві популісти

Результатом голосування 2017 року стало й перше з часу заснування ФРН проходження до Бундестагу правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини". Лідер списку правопопулістів, які взяли третє місце, Александер Ґауланд пообіцяв чинити сильний тиск на канцлерку. "Ми будемо переслідувати пані Меркель", - запевнив політик після оприлюднення прогнозів щодо результатів виборів до Бундестагу.

Політика

Початок ери Меркель

Ера Меркель почалася 2005 року. "Хочу служити Німеччині", - зачитала вона текст присяги, заступаючи на посаду федерального канцлера 22 листопада 2005 року. Вона стала не тільки першою канцлеркою ФРН, а й першою главою уряду зі Східної Німеччини - федералльних земель, які раніше були територією комуністичної Німецької демократичної республіки (НДР).

Політика

Меркель та гість із Тибету

Початок канцлерської кар'єри Меркель був позначений стриманістю характеру та радше президентським стилем керівництва. З першою кризовою ситуацією вона зіштовхнулася вже на другому році правління: її зустріч з Далай-ламою викликала невдоволення в Пекіні й помітно затьмарила німецько-китайські відносини.

Політика

Хто боїться собаку Путіна?

Кажуть, що Меркель завжди раціональна та зберігає спокій. А ось Володимир Путін, очевидно, хотів випробувати канцлерку на міцність, приймаючи її 2007 року у своїй резиденції в Сочі. Російському президентові вдалося знайти слабке місце Меркель: вона боїться собак. Попри це Путін дозволив лабрадорці Коні безперешкодно обнюхати канцлерку.

Політика

Порятунок від кризи

Зазвичай Меркель залишається холоднокровною, що часто стає в пригоді у кризових ситуаціях, як-от під час краху фінансових ринків 2008 року, що завдав удару й по німецькій економіці. Канцлерка взяла активну участь у порятунку євро та позиціонувала себе як кризову менеджерку. Німеччина вийшла з кризи практично неушкодженою, на відміну від решти європейців - особливо греків, італійців та іспанців.

Політика

На другий термін - у новій коаліції

Попри те, що ХДС/ХСС отримують на виборах 27 вересня 2009 року другий найгірший результат у своїй історії, Анґела Меркель тріумфує. Після великої коаліції із Соціал-демократичною партією вона тепер може сформувати уряд разом з бажаним партнером - Вільною демократичною партією, яку тоді очолював нині покійний Ґідо Вестервелле.

Політика

Геть атомну енергетику

Анґела Меркель, яка має освіту фізика, не змогла передбачити атомної катастрофи у такій високотехнологічній країні, як Японія. Під впливом аварії на АЕС у Фукусімі у 2011 році переконана прихильниця атомної енергетики блискавично перетворилася на її супротивницю. Попри те, що саме перед цим термін експлуатації німецьких реакторів подовжили, вирок канцлерки був невблаганний: геть від атому!

Політика

Вже втретє у крісло канцлера - в коаліції з соціал-демократами

За підсумками виборів до Бундестагу 2013 року ВДП вперше з 1949 року не змогла подужати 5-відсотковий бар'єр. ХДС/ХСС сформував на правах старшого партнера урядову коаліцію з соціал-демократами. Посада канцлера знову перейшла до Меркель.

Політика

Криза дружби

Пікантна справа. Як виявилося, німецьких політиків прослуховує найкращий друг - США. Агентство національної безпеки США дісталось і телефону канцлерки. Утім, у підслуханих телефонних розмовах від Меркель не почули жодних одкровень. Однак для неї це була дуже небезпечна внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація. Реакція Меркель: "Прослуховування серед друзів неприпустиме!"

Політика

Ворожий образ у Греції

Анґела Меркель має багато прихильників в усьому світі, але тільки не в Греції. Ніде їй не доводилося наражатися на таку ворожість, як 2014 року в Афінах - у розпал грецької фінансової та боргової кризи. На вулицях з'явилися образливі плакати, але канцлерка ФРН була незламна: заощаджувати, урізати, реформувати - саме так звучали її вимоги до уряду в Афінах.

Політика

Дати волю емоціям

Спостерігаючи за фіналом Чемпіонату світу з футболу 2014 року в Ріо-де-Жанейро, зазвичай скупа на жести та міміку Меркель відкинула всі протокольні обмеження. Вона - як і німецька національна збірна, яка зрештою перемогла - в зеніті популярності.

Політика

Ми впораємося, чи не так?!

Право на притулок не може бути обмежене, заявила канцлерка 2015 року - саме тоді, коли сотні тисяч сирійців, іракців, а також вихідців з Балкан прибували до Німеччини. Оптимістичне кредо Меркель "Ми впораємося!" наразилось у країні на скептичне "Чи впораємося ми?". Саме тодішня політика Меркель щодо біженців призвела до електоральних втрат на виборах 2017 року.

Політика

Загроза тероризму на тлі масової міграції з близькосхідних країн

13 листопада 2015 року. Теракти в Парижі. Надзвичайний стан у Франції. Меркель запевняє сусідів у всебічній підтримці. Страх перед тероризмом з боку ісламістів зростає. І це тоді, коли Німеччина й надалі приймає величезну кількість біженців переважно з близькосхідних країн. 2015 рік був для Меркель украй непростим.

Політика

2016-й рік: Дональд Трамп - президент США

У листопаді 2016 року Америка обрала Дональда Трампа своїм президентом. Трамп як під час передвиборної кампанії, так і після свого обрання на пост глави держави різко критикував Німеччину. Рознос Трампа викликав, зокрема, значний дисбаланс у двосторонній торгівлі зі США на користь ФРН. Це стало справжнім випробуванням для Меркель. Попри це Меркель проводить з Трампом переговори.

Політика

Чоловік, який поруч

Чи хтось упізнає його? Чи розпізнає його голос? Усі 12 років правління Меркель її чоловік Йоахім Зауер залишався практично непоміченим. Професор хімічної та теоретичної фізики Берлінського університету імені Гумбольдта та Анґела Меркель одружені з 1998 року. Поки його дружина на роботі, Йоахім Зауер перебуває на другому плані. У приватному житті часом буває навпаки.