Нова сім’я на свято
18 грудня 2008 р.
Руї Ванг з Пекіна навчається в університеті Дуйсбурга-Ессена. Під час різдвяних канікул він гостюватиме в німецької сім’ї Кемперс. Цими вихідними вони вперше зустрінуться. До цього усі найважливіші питання з’ясовували електронною поштою, розповідає Улла Кемперс:
«Він запитав нас у мейлі, коли саме вранці він зможе приймати душ. Ми відповіли, що поки що не можемо цього сказати, бо самі ще не знаємо, коли саме вставатимемо. Але нас це питання дуже потішило».
Улла та Германн Кемперси вже причепурили свою чотирикімнатну квартиру до різдвяних свят: свічки, гірлянди, ялинка. Цього року акцент зробили на червоному:
«Ми використали більше, ніж зазвичай, червоних прикрас. Адже китайці дуже люблять червоний колір».
Не лише Руї Ванг, також багато інших іноземних студентів отримають на свята нову домівку. Про це подбала організація «Experiment e.V.» з Бонна. Вона виконує функції посередника. Тут переконані, що роблять дуже добру справу, адже окрім приємного товариства дають іноземним студентам можливість впритул доторкнутися до німецької культури та звичаїв. Це особливо тішить Руї Ванга:
«Я мрію зустріти Різдво з німцями. Тоді я зможу розповісти про це своїм батькам».
Улла та Германн Кемперси також радіють такій нагоді, адже їхній старший син навчається в Шанхаї, а завдяки своєму гостю вони зможуть більше довідатися про Китай та його культуру. Розповідає Улла Кемперс:
«Наші сусіди та знайомі кажуть: як ви так можете, адже Різдво – це родинне свято, особливо для німців. Але я вважаю, раз наші діти навчаються за кордоном, також і ми мусимо бути відкритішими щодо інших, аби вони побачили, як ми живемо».
На столі у вітальні Кемперсів лежить велика книжка про Китай. Наступного року родина має намір провідати там свого сина. Батько сімейства навіть почав вивчати китайську. Привітати закордонного гостя він уже зможе його рідною мовою:
««Ніхау» означає «доброго дня». «О во діш Германн» - «мене звати Германн»…»
Поки що Кемперси і Ванг можуть лише гадати, як пройде спільне святкування:
«Ми дуже схвильовані і радіємо його приїздові. В останньому листі він написав, що теж страшенно радіє – настільки, що аж не може спати», - розповідає Улла Кемперс. (хн)