"Нойе Цюрхер Цайтунґ" про ситуацію в Керченській протоці

Українсько-російська суперечка навколо будівництва дамби в Керченській протоці та cправа російського нафтового мільярдера Михайла Ходорковського й надалі привертають до себе увагу німецькомовної преси. Так, швейцарська газета НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ пише:

Суперечка навколо Тузли має сильну емоційну сторону. Швидше за все, Москва діяла в старому стилі на власний розсуд, не переслідуючи при цьому якихось агресивних намірів. В Україні цю дещо безглузду суперечку швидко стилізували до національного питання життя та смерті. Водночас тут ідеться і про конкретні інтереси. Україна контролює морський шлях між Тузлою та українським берегом, і російським суднам доводиться платити їй відповідний збір за прохід Керченською протокою, -

зауважує газета НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ і веде далі:

Загалом конфлікт навколо керченського шляху не можна назвати таким, що його складно врегулювати. До того ж він підштовхує нарешті провести демаркацію кордону, що вже давно слід було зробити. Але якщо Москва і надалі діятиме без огляду на вкрай вразливі національні почуття українців, то подальші конфлікти можна вважати запрограмованими, - застерігає газета НОЙ Е ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ.

Німецька газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ коментує відставку Михайла Ходорковського з посади голови правління російського нафтоконцерну "Юкос". Видання, зокрема, пише:

На перший погляд, відставка нафтового мільярдера Ходорковського, який очолював концерн "Юкос", може здатися послідовним кроком. Курс акцій фірми відразу зріс. Більше немає підстав закидати Путіну, що він намагається ускладнити життя цьому концерну. Ходорковський, у свою чергу, можливо теж не дозволить, щоб Кремль загальмував його орієнтовані на Захід економічні плани, і в майбутньому спробує через довіренних осіб впливати на розвиток подій, залишаючись при цьому в тіні. До такого сценарію пасує заява Ходорковського про наміри активніше сприяти демократизації та лібералізації за допомогою фонду "Відкрита Росія", який він свого часу заснував, -

пише газета НОЙЕ ОСНБАРЮККЕР ЦАЙТУНҐ і веде далі:

Цілком імовірно, що насправді існують зовсім інші причини відставки Ходорковського. Не виключно, що у в"язниці тиснуть на 40-річного капіталіста. Нічого нового для Росії в цьому немає. Тут варто згадати про долю медіа-магната Гусинського або про Березовського. Вони також претендували на політичний вплив і тому стали незручними для Путіна. Він цькував їх податківцями та спецслужбами доти, доки вони не втікли за кордон. Досі Ходорковський постійно наголошував, що він не має наміру полишати Росію. Однак виникає запитання, чи цей честолюбний бізнесмен не змінить своєї точки зору з огляду на таку складну ситуацію, в якій він опинився, - читаємо в газеті НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета німецьких ділових кіл ГАНДЕЛЬСБЛАТТ:

Цей випадок до болю нагадує інцидент з медіа-олігархом Володимиром Гусинським, який через три дні перебування у в"язниці був змушений підписати згоду на передачу державі своєї медіа-імперії. Такі дії не мають нічого спільного з правовою державою. В цьому полягає драматичність ситуації навколо Ходорковського: ніхто не може мати нічого проти того, що слідство зацікавилося людиною, яка сумнівними шляхами впродовж надзвичайно короткого часу дісталася до багатства. Але процес має бути відкритим і прозорим. Це не повинна бути якась торгівля в тюремній камері, що нагадує оборудки з приватизацією за зачиненими дверима. "Закон є однаковим для всіх росіян", - сказав якось Путін. Але йому потрібно це ще довести. Адже справа Ходорковського свідчить про протилежне: закон стає зброєю тільки проти тих, хто починає суперечити Кремлю. Пестунчикам серед олігархів, які так само нелегально та безсоромно здобули своє багатство, все минає безкарно, - наголошує газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.

У зв"язку зі скандалом навколо Ходорковського газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ цитує почесного голову німецької Вільної демократичної партії Отто Ламбсдорфа. Політик закликав уряд Німеччини та Європейський союз виступити з протестом проти порушень принципів правової держави в Росії:

Якщо Росія й надалі діятиме так само, як вона діє нині, тоді слід замислитися над тим, чи вона ще має право належати до "великої вісімки". Якщо російський міністр внутрішніх справ Гризлов говорить, що корисні копалини належать народу, і ставить тим самим під питання подальше існування приватної економіки, тоді хочеться запитати: що шукає така країна за столом світового економічного саміту? - наводить слова почесного голови німецької Вільної демократичної партії Отто Ламбсдорфа газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Огляд преси підготував Володимир Медяний.