1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецька преса коментує ситуацію на Близькому Сході

18 квітня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM3I

Ситуацію на Близькому Сході та зустріч президента США Джорджа Буша з прем”єр-міністром Ізраїля Аріелем Шароном коментує газета РЕЙНІШЕ ПОСТ:

Про що ще можуть вести переговори палестинці, коли нема про що говорити? Адже прем”єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон та президент США Джордж Буш вже домовилися про те, як має виглядати Близький Схід. Цього мало б вистачити, решта світу мусила б, згідно киваючи, взяти це до відома. Комусь це може здатися сатиричним перебільшенням, однак це реальний стан політичних розстановок. Держсекретар США Пауелл намагається тепер згладити обурення, котре прокотилося в цілому світі. Так, нібито ніхто не прискорює події, нібито США й надалі залишаються чесним посередником на Близькому Сході, -

розмірковує газета РЕЙНІШЕ ПОСТ і веде далі:

Досягти миру на Близькому Сході стає дедалі важче. На зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбулася в Ірландії, наголошувалося, що Євросоюз дотримуватиметься “дорожнього плану”, тобто плану мирного врегулювання, який розробили спільно США, Росія, ООН та ЄС. Тим самим Євросоюз взяв протилежний до США курс. Однак “дорожній план” не врегульовує ні право палестинських втікачів на повернення, ні питання поселень. Політика Буша небезпечна, бо консолідує арабський світ, передусім екстремістів. Ізраїль невпинно проводить на Близькому Сході окупаційну політику, так само поводяться американці в Іраку. Лише справедливіша політика може принести кращі результати, - робить висновок газета РЕЙНІШЕ ПОСТ.

Нещодавній зустрічі американського президента Джорджа Буша та глави британського уряду Тоні Блера присвятила свій коментар газета МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ:

Тоні Блер дуже пишається своєю особливою близькістю до Джорджа Буша і вважає, що має певний вплив на американську політику. Так сталося і під час останнього візиту британського прем”єра до Вашингтона, у ході якого знову не було підписано жодного документу – так сильно обидва політики демонстрували своє цілковите взаєморозуміння, незважаючи на те, що приводів обговорити деякі спірні питання було чимало. Так, Іраку загрожує об”єднання поміркованих та радикальних шиїтів, так само, як і зближення шиїтів з сунітами проти спільного ворога. Несподіванкою для Блера, як і для всіх інших європейців, мала би бути й зміна у політиці Буша щодо Близького Сходу. Бо ж до цього часу світова спільнота намагалася змусити ізраїльтян та палестинців взяти на себе взаємні зобов”язання щодо забезпечення миру. Блерові слід було вирішити досить багато конфліктних питань. Однак не схоже на те, що він цей шанс використав, - зазначає МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНГ.

Газета НОРДКУРІР звертається до теми скандалу навколо так званої ”готельної” справи голови Федерального банку Німеччини Ернста Вельтеке, який через цей інцидент змушений був піти у відставку. Виданння, зокрема, пише:

Те, що президент центрального банку країни дозволяє комерційному банку оплачувати своє перебування у багатозірковому готелі, недопустимо. Тому, хто займає таку високу позицію, мало б бути давно відомо, що не слід робити вчинків, котрі не відповідають рівню голови федерального банку. А коли таке вже трапилося, то потрібно було б швидко і без зайвого шуму звільнити свою посаду. Той, у кого настільки відсутнє відчуття ситуації, мав би взагалі не підійматися так високо, як Вельтеке. Цей випадок виніс на порядок денний питання про те, наскільки еліті взагалі відомо про існування етичних категорій. Як засвідчив цей випадок, очевидно, що ситуація з цим не дуже втішна, - констатує газета НОРДКУРІР.

Газета ВЕЛЬТ розмірковує про ймовірного наступника оскандаленого голови Федерального банку Німеччини:

Це було лише питанням часу, коли Ернст Вельтеке залишить свою посаду. Довіра до президента Федерального банку була настільки підірвана справою щодо сплати рахунків за готель ”Адлон” ”Дрезднер-банком”, що повернення було просто неможливим. Те, наскільки великими будуть втрати для Федерального банку, а також і для німецького уряду, залежить передусім від наступника Вельтеке. Поганою ознакою було б, коли б цю посаду обійняв хтось із міністерства фінансів. Це було б рівнозначно одночасному підпорядкуванню Федерального банку урядові. Саме тому канцлер Шредер повинен проявити свою державницьку мудрість і при виборі кандидата не зважати на партійно-політичні інтереси, - вважає газета ВЕЛЬТ.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук