1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецька преса передрікає запеклу передвиборну боротьбу в Україні

9 січня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM4c
Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише про можливі два сценарії розвитку України після майбутніх виборів президента:

Зміст та вимір дискусій навколо зміни української Конституції перед президентськими виборами показали, що на цих виборах йдеться не тільки про звичайну зміну на найвищій державній посаді, а про зміну курсу розвитку України: або вона залишиться при своєму статусі кво - панування олігархічних кланів з майже монархічною верхівкою, з суперолігархом на кшталт Кучми з функціями арбітра щодо інших олігархів та ледь не абсолютною владою щодо решти населення, - тоді Україна ймовірно ще більше відстане в порівнянні з іншими країнами Східної Європи; або ж вдасться модернізувати державу, суспільство та економіку, замінити "керовану" демократію справжніми демократичними відносинами та створити для всіх більше добробуту, -

пише газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ та веде далі:

Так само, як політики прагнули використовувати гроші олігархів для своїх передвиборних кампаній та зміцнення владних позицій, так і олігархи намагалися досягти економічних успіхів під прикриттям корумпованих державних стурктур та центральних органів влади в Києві. Довгий час це тривало передусім завдяки розкраданню приватизованих державних об"єктів або завдяки непрозорим посередницьким послугам під час торговельних операцій з російськими енергоносіями. Таке господарювання олігархів не мало нічого спільного з конкуренцію вільних підприємців на вільному ринку, натомість воно багато чим нагадувало стосунки за принципом "ти мені я тобі". Водночас за допомогою Кучми знімали з посад політиків, котрі, як і Ющенко під час його короткого періоду перебування на посаді прем"єр-міністра, настроїли проти себе всю групу олігархів, впроваджуючи ринкові реформи в енергетичному секторі, -

далі ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ підсумовує:

Слід додати, що й у тіні носія демократичних сподівань Ющенка, який дедалі чіткіше виставляє себе ворогом олігархів, також зібралися економічні магнати, хоча й дрібнішого масштабу. Висловлюється припущення, що й вони прагнуть дістатися до ясел і сподіваються перетворитися на великих олігархів... З іншого боку, Ющенко теж потребує фінансових спонсорів у боротьбі з ворожо налаштованими олігархами, аби зберегти за собою перспективу перемоги на виборах. Так замикається українське зачароване коло, і багато що вказує на те, що Кучма буде правим, передрікши, що передвиборна кампанія стане одним з найзапекліших політичних боїв, які коли-небудь велися в незалежній Україні, - читаємо в газеті ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ коментує ситуацію в Молдові, де державна влада орієнтується передусім на Росію, а опозиція на Європейський союз. Видання, зокрема, пише:

Суперечки навколо мовного питання мають фундаментальне значення для зовнішньополітичного спрямування країни. Опозиція хотіла б бачити державу в складі ЄС. У Румунії це підтримують. Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявило, що воно могло б стати "адвокатом" Молдови у Європейському союзі. Окрім цього румунське посольство в Кишиневі видає паспорти тим молдаванам, які до війни були громадянами Румунії. А їх більшість. Це знову спровокувало висловлювання президента Молдавії Володимира Вороніна, який є етнічним росіянином, про "румунський імперіалізм". Він ухвалив новий закон про національні меншини, який розрізняє "молдавську більшість" та "румунську меншість". Закон дозволяє знову надати російській статус другої державної мови. Це Воронін вже намагався зробити 2001 року, та цьому завадили стотисячні протести на вулицях країни. Нинішній президент Молдови, який три роки тому переміг на виборах, обіцяючи знову націоналізувати приватизоване, докладає тепер зусиль до приєднання своєї країни до російсько-білоруського союзу. Він аргументує, що тільки таким чином можна досягти об"єднання з Придністров"ям - регіоном на східному березі Дністра, який 1992-го року відмежувався від Молдови з допомогою російських військ. Та жителів самої Молдови все менше і менше цікавить Придністров"я, де переважно мешкають росіяни та українці. Вони не хочуть повернення під парасольку Москви, а прагнуть до Європейського союзу, в крайньому випадку з румунським паспортом, - пише газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Огляд преси підготувала Маріанна Кавка