1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецька преса про газовий конфлікт України і Росії

3 січня 2009 р.

У Німеччині зростає стурбованість з огляду на скорочення надходжень російського газу до низки європейських країн. Черговій газовій суперечці Росії та України присвячені численні коментарі у пресі.

https://p.dw.com/p/GRBo
Путін і Шредер - "хрещені батьки" Північноєвропейського газопроводу. Деякі оглядачі хвалять цю ідею з огляду україно-російські суперечкиФото: AP

Видання Kölnische Rundschau пише:

«Гарна новина така: навіть коли росіяни і українці знову сваряться через газ і гроші, німецькі громадяни мерзнути не будуть. Оскільки суперечка була передбачуваною, постачальники наповнили газові сховища. Деякі європейські країни протягнуть, попри можливі скорочення, до літа. Погана новина: навіть чималі резерви не ладні приховати, наскільки політично вразливою є Європа через свою залежність від енергопоставок з Росії. Особливо за мінусових температур «холодна» у буквальному розумінні війна між Києвом і Москвою виглядає як демонстрація сили, від якої європейцям стає холодно. Російське керівництво може у будь-який момент підвищувати політичний тиск, просто знижуючи тиск у трубі. Можна собі уявити, наскільки більш чуйними до думки Кремля європейські урядовці стають у таких питаннях як конфлікти у Косово або на Кавказі, усвідомлюючи можливість у будь-який момент залишитися без російського газу. Отже, суперечка вкотре засвідчує, що залежність від російського газу треба зменшувати. … Слід використовувати будь-яку можливість заощаджувати енергоносії», - закликає Kölnische Rundschau.

Landeszeitung Lüneburg звертає увагу на такий фактор як скрутне економічне становище Росії:

«Газові суперечки між Росією і Україною вже стали майже ритуалом. Але нинішній конфлікт може бути більш жорстким. Росія не може дозволити собі поступок у питанні українських боргів, оскільки російський бюджет уперше за десять років є дефіцитним. Однією з причин того є падіння внаслідок економічної кризи цін на енергоносії. Прибутки Газпрому складають близько п’ятої частини державного бюджету», - зауважує Landeszeitung Lüneburg.

Газета Offenbach-Post пише:

«Сировинні ресурси як зброя: конфлікти 21-го століття набувають нових обрисів і масштабів. Захід мав би насторожитися. Німеччина хоча дотепер і отримує більшу частину енергоносіїв не з Росії, ле ж залежність є значною. А після реалізації проекту Північноєвропейського газопроводу вона ще збільшиться. На прикладі України ми бачимо, як холоднокровно господарі Кремля використовують залежність», - застерігає «Offenbach-Post».

Натомість видання Ostsee-Zeitung з Ростока дотримується протилежної думки:

«Знову в Європі малюють картини про росіян як безжалісних воїнів енергетичних ресурсів. Але ж ідеться попросту про гроші. В України грошей немає, їй навіть довелося брати кредит МВФ на 16,5 мільярдів доларів. Тому Київ не хоче платити ціну, яку вимагає Газпром. В самій Росії нині зайвих грошей немає, зокрема через падіння цін на енергоресурси. … Погрози України про можливі проблеми із транзитом засвідчують: запланований російсько-німецький газопровід має бути збудований. Ця труба принесе не більше залежності, а більше енергетичної безпеки», - вважають оглядачі Ostsee-Zeitung. (єт)