Німецька преса про теракт у Москві

Теми сьогоднішнього огляду преси - теракт у Москві та політика президента Росії Володимира Путіна в Чечні, а також заява німецького канцлераҐергарда Шредера про намір полишити посаду голови Соціал- демократичної партії Німеччини. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ пише про вибух у московському метрополітені: Московське метро - це радянська передова техніка плюс російська розкіш, як виняток, справді для народу. Дев"ять мільйонів пасажирів щодня користуються метро. Якщо ця транспортна артерія стала мішенню для терористів-самогубців, то це має для Росії величезне символічне значення.Для росіян ця трагедія є практично тим самим, що для американців руйнування Всесвітнього торгового центру, навіть якщо кількість жертв у Москві є значно меншою. Це також є демонстрацією абсолютної беззахисності, читаємо в газеті НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ. Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ застерігає перед занадто швидкими обвинуваченнями: Президент Путін зробив би правильно, якби обмежився скорботою за загиблими, заявами про допомогу для їхніх родичів та близьких, а також вимогою провести ретельне і безкомпромісне розслідування. Навіть якщо йбуде знайдено чеченський слід, Путін все одно не стане замислюватися,чи не сприяє державний тероризм проти чеченців розвитку такого відчаю, який перетворює деяких людей на терористів. Перемогу на своїх перших виборах він дістав завдяки другій чеченській війні. Путін робив мало спроб для встановлення миру в країні. Образ ворога значно краще підходить для ведення агітації, - вважає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ. Газета РЕЙНІШЕ ПОСТ зазначає: Зовсім не потрібно погоджуватися з політичними оцінками президента Росії Путіна. Але в даному випадку він правий: терор - лихо 21-го століття.Державним лідерам у світі слід спільно вести з ним боротьбу. За цим - вірне визнання того, що проблему терору можна подолати тільки спільними зусиллями, якщо це ще взагалі не запізно. Терористи вже давно утворили світову мережу і тим самим підвищили свою боєздатність. Водночас теракт у Москві ще раз свідчить про легкодухість терористів. Адже їхні діїспрямовані проти невинних та беззахисних людей, а не проти представників держави, з якою вони перебувають у стані війни. З цієї причини антитерористична боротьба, яку проголосив президент США Джордж Буш одразу після терактів 11 вересня, залишається без альтернативи, - наголошує РЕЙНІШЕ ПОСТ. До іншої теми. Преса коментує несподівані наміри німецького канцлераҐергарда Шредера полишити посаду голови Соціал-демократичної партіїНімеччини. Газета БЕРЛІНЕР КУРІР вважає це не стільки партійною кризою, скільки ознакою кризи в Німеччині: Хоча Ґергард Шредер і переміг двічі на виборах до бундестагу, серце своєї партії він так і не зміг завоювати. І тому його відмова її очолювати -цілком послідовний крок. У те, що СДПН після наступної поразки на земельних виборах ще заступатиметься за канцлера, Шредер вже й сам не вірить. Перед нами уряд, який себе вичерпав, а така опозиція, якій можнабуло б довірити долю країни, ще не викристалізувалася. Це вже не партійна криза, це криза країни, - занепокоєна газета БЕРЛІНЕР КУРІР. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ продовжує тему: СДПН потребує не нової перуки, а чіткої перспективи. Партійна криза зводиться не до окремих осіб, а до змісту. І тут перестановки в керівництві нічого не міняють. Навпаки, це дискредитує так званий "курс реформ". Якщо цей курс є правильним, то його слід дотримуватися. Але після зміни керівництва існує небезпека, що реформаторські прагнення ослабнуть. Ідея може полягати в тому, що Франц Мюнтеферінг на посаді голови партіїпіде шляхом м"якої конфронтації з урядом, щоб у такий спосіб задовільнити членів партії. Та це не спрацює. Не можна зміцнити позиції уряду, намагаючись його послабити, - коментує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ. Газета БАДІШЕС ТАҐБЛАТТ захищає крок федерального канцлера, вбачаючи в цьому правильну тактику досвідченого політика: Якщо Мюнтеферінг зуміє зупинити падіння популярності соціал- демократів, тоді й Шредер матиме шанс як федеральний канцлер. Тоді ще до виборів 2006-го року він зможе продемонструвати, що він - людина з великою політичною інтуїцією. Свого часу це він вже довів, коли домігся від СДПН висунення своєї кандидатури на посаду федерального канцлера. Це він довів також напередодні останніх виборів до бундстагу, коли категорично виступив проти війни в Іраку. І він довів це й тепер, відмовившись від головування в СДПН, - вважає газета БАДІШЕС ТАҐБЛАТТ. Огляд преси підготувала Маріанна Кавка.