Німецька харитативність і українські бюрократичні проблеми

"Гуманітарний траспорт загруз на митниці", -- стаття під таким заголовком з"явилася в понеділок на сайті німецького суспільно-політичного журналу "Focus". Мова йшла про німецьку харитативну допомогу для дитячих будинків на Львівщині, яка ніяк не може потрапити до адресата. "Замість сяючих дитячих очей, він побачив суворі очі митника", -- так Борис Райтшустер - автор матеріалу у "Фокусі" описує почуття 51-річного підприємця Петера, котрий власним коштом відправив гуманітарний вантаж до України. Кілька днів автофургони стояли на кордоні. Без проблем вони подолали понад тисячу кілометрів доріг, але не перепоні став бюрократичний мур на польсько-українському кордоні. Борис Райтшустер теж супроводжував вантаж до України. У понеділок зранку "Німецька хвиля" зв"язалася з ним телефоном. Пан Райтшустер повідомив про нову неприємну несподіванку: «Зненацька виникла нова проблема. Митники перевіривши наш вантаж, з"ясували, що шоколад, який ми веземо, має термін придатності до кінця березня. Справа в тому, що це - різдв"яний шоколад, який ми зібрали ще у кінці грудня. Ми планували перевезти гуманітарний вантаж для українських дітей ще в лютому. Але ми наткнулися на стіну української бюрократії. Тепер митники все ще раз сортують та контролюють. Там нас чекають діти, які не мають, що їсти. А тут виникає проблема через кілька днів терміну придатності". Наскільки нам відомо, перед виїздом гуманітарного транспорту з Німеччини між Берліном та Києвом вже було залагоджено всі формальності. Чи ні? Борис Райтшустер: "Для залагодження всіх формальностей було залучено міністерство закордонних справ, українське посольство у Берліні. Нам сказали, що ми спокійно можемо їхати, оскільки отримано запевнення Києва про повне сприяння. Нас переконували, що на кордоні не виникне жодних проблем, що митний контроль ми пройдемо за годину. Але ми сидимо тут вже три дні". Що конкретно від вас вимагають митники? Борис Райтшустер: "Українські чиновники на митниці надто придираються до найменшої деталі. Вони чіпляються до кожної коми, яка не так стоїть в документі. Наприклад, намагаються з"ясувати до міліметра, яка діагональ телевізора, щи ми його веземо українськи дітям. Інакше, як знущанням я це назвати не можу". На думку Бориса Райтшустера, історія з гуманітарним вантажем, яка, зокрема, вже описана ним на сторінках журналу "Focus", може мати негативні наслідки: ""Focus" має шість мільйонів читачів. Вони, почувши про такий стан справ, будуть тепер двічі зважувати перед тим, як долучитися до гуманітарної допомоги. Це також не додасть позитиву до іміджу України в очах як простих німецких громадян, так і урядовців. Адже ми їдемо в Україну, аби допомогти, а нас трактують як злочинців". Як пояснюють таку ситуацію українські митники та представники організації "Карітас" у Львові, слухайте в репортажі Галини Стадник: "Станом на вечір у понеділок українські митники вже закінчували огляд вантажу у 6 тон та оформлення всіх документів. На запитання "Німецької хвилі", чому ж так довго вантаж затримався на кордоні, працівник митниці повідомив, що сам огляд з оформленням необхідних документів займає не більше двадцяти хвилин, однак у перевізників були проблеми з невідповідністю документів санітарної служби. Митник також не забув додати, що все відбувається у межах чинного законодавства. Президент Міжнародного Благодійного Фонду "Карітас України" Андрій Васькович повідомив "Німецькій хвилі", що зібрано допомоги на загальну суму близько 33 тис. євро. Це - одяг, постіль, іграшки, різне спортивне знаряддя та побутова техніка. Цю допомогу буде скеровано у різні дитячі будинки, а перед усім у Лаврівську школу-інтернат, де мешкають та навчаються 105 дітей, серед яких є діти з вадами розвитку. За словами Андрія Васьковича, на благодійну допомогу представники "Карітас України" очікували ще у суботу, про можливі непорозуміння з митниками йому нічого не відомо. Однак відомо, що водії вантажівки не мали належно оформлених документів, зокрема української візи у паспорті. За візою доводилося повертатися до Любліна". У понеділок ввечері до української редакції "Німецької хвилі" зателефонував Борис Райтшустер, аби поділитися втішною новиною: польсько-український кордон нарешті вдалося перетнути і транспорт вже перебуває на шляху до кінцевого пункту - Лаврівської школи-інтернату. Любомир Петренко