Німецьке право у Львівському університеті
5 липня 2011 р.
Попереду в Наталі Бойко, випускниці юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ), можливо, найцікавіші роки у її житті. Восени вона поїде до Берліна, де зі стипендією Erasmus Mundus навчатиметься на магістерській програмі з європейського права. Зрозуміти правову традицію та культуру інших країн – таку нагоду 22-річна львів’янка мала ще у рідній вищій школі. «Під час навчання у Львові я прослухала курс з німецького, австрійського права, а також американського кримінального судочинства. У нас на факультеті є ще програма з польського права, але пройти й цей курс я фізично не встигала», - розповідає студентка.
Вільне володіння англійською та німецькою мовами стали Наталі Бойко у пригоді. Зрештою найцікавіші додаткові курси читають іноземні доценти, і без мовного іспиту на них не потрапиш. З німецьким правом їй пощастило, каже Наталя. Разом із 14 однокурсниками вона стала першою випускницею нової програми, яку Львівський університет пропонує за підтримки Німецького фонду міжнародної правової співпраці. Протягом кількох місяців п’ятеро доцентів з Німеччини приїздили до Львова, аби читати лекції з різних сфер німецького права. Після успішного проходження курсу львів’ян запросили на тижневу літню школу до Німеччини. Фонд подбав про цікаву програму: крім лекцій на українських гостей чекають відвідини юрфаку Боннського університету і навіть судового засідання.
«Взяти від навчання максимум»
Наталя каже, що хотіла взяти від навчання максимум. «Ми звикли нарікати на якість освіти в Україні. Однак, якщо хочеш розвиватися, шансів здобути знання на міжнародному рівні чимало, треба лише використовувати їх. Ці курси, до речі, абсолютно безкоштовні», - каже випускниця. Вона переконана, що міжнародні сертифікати – це не лише пункти у резюме, але й нові перспективи. «Щороку з вищих шкіл випускаються тисячі юристів. Ти повинен бути особливим, щоб отримати хорошу роботу», - прагматично зауважує випускниця.
Про кар’єрні перспективи каже і Штефан Гюльсгерстер з Німецького фонду міжнародної правової співпраці. «Для німецьких роботодавців в Україні - чи то юридичні фірми, чи фірми з інших сфер - такі знання на вагу золота», - каже Гюльсгерстер. - «Німець може бути певен, що з молодим фахівцем, який пройшов таку підготовку, йому буде легше знайти спільну мову».
«Раніше на такі лекції доводилося їздити до Києва»
Однокурсник Наталі Назар Шпарик розповідає, що записався на курс з німецького права без довгих роздумів. Тут йому стали в нагоді знання німецької, отримані ще у спеціалізованій школі. Тож, мовний тест, який довелося складати для допуску до курсу, пройшов без проблем. «Це чудово, що в нашому університеті з’явилася можливість послухати лекції німецьких професорів. Раніше мені на лекції такого рівня доводилося їздити до київської «Могилянки», - каже голова студентської ради львівського юрфаку. Шпарик переконаний, що отримані знання стануть йому в пригоді, куди б він не подався – чи у державне управління, чи на німецьку фірму.
На разі він подав документи на проходження практики у Верховній Раді. Чому не Бундестаг? Адже зі знаннями мови і високою кваліфікацією шанси поїхати на стажування до Берліна були би непоганими. «Я хочу подивитися із середини, як працює парламент моєї країни. Можливо, вдасться краще зрозуміти реалії української законотворчої діяльності і у майбутньому зробити якісь свої пропозиції, враховуючи, зокрема, знання з німецького права», - каже випускник Львівського університету.
Чи варто вчитися у німців?
Штефан Гюльсгерстер упевнений, що, реформуючи українську правову систему, німецьке право значною мірою можна брати за основу. Адже за декілька десятиліть становлення правової держави, Німеччина домоглася неабияких успіхів. «Треба використовувати німецький досвід – як позитивний, так і негативний», - каже експерт. Гюльсгерстер переконаний, що знання з німецького права дозволять молодим українським правникам більш критично дивитися на українські правові норми, краще розуміти їхні сильні і слабкі місця. Тому німецьке право викладачами на курсах, підготованих фондом, подається завжди в контексті українських законодавчих реалій. «Студенти вчаться критично мислити. Порівнюючи право, вони можуть бачати позитив і негатив не лише українського права, але й німецького. Вони дискутують про закони і норми, враховуючи суспільні реалії обох країн», - пояснює Гюльсгерстер.
Сліпо переносити правову систему однієї країни на іншу німецький експерт не радить. «У випадку адміністративного судочинства Україні став у пригоді німецький досвід. Однак це не означає, що треба перебирати в Німеччини всю її систему судочинства, яка є дуже розгалуженою і неоптимальною у своїй структурі. Чого би я точно не радив, то це копіювати німецьке податкове законодавство. Воно дуже заплутане», - каже Гюльсгерстер.
Потрібні знання й ентузіазм
«Нам потрібно багато знань і багато ентузіазму», - каже Наталя Бойко. «Не можна казати, що країні потрібні зміни і чекати їх від політиків. Кожен має робити щось на своєму місці». Ентузіазму молодій випускниці львівського юрфаку дійсно не позичати. Дівчина вірить, що колись своїми знаннями вона прислужиться Україні, шлях якої до правової держави, напевно, буде ще довгим. Але ж і Наталя не поспішає: «Можливо, років у 35-40 я спробую свої сили в Україні. Спершу я хочу отримати PhD у Берліні або Відні і набратися досвіду за кордоном», - каже львів’янка.
У Німеччині Бойко планує продовжити працювати над темою, якій присвятила свою магістерську роботу у Львівському університеті: правові засади енергетичної політики Європейського Союзу. «Тема, для України вкрай актуальна, особливо з огляду на приєднання до Енергетичного співтовариства. Українська політика у цій сфері має змінитися, стати більш послідовною», - переконана випускниця.
П’ятеро з п’ятнадцяти учасників цьогорічного курсу з німецького права отримали стипендії і продовжать навчання за кордоном – четверо в Німеччині і один студент в Іспанії. Без додаткової кваліфікації, отриманої від іноземних викладачів, пройти відбір було би важче, визнають студенти.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук