Соцмережі та повідомлення про теракти

DW: Як впливає на людей потік повідомлень у ЗМІ та соціальних мережах про насильницькі злочинита теракти?

Олівер Квірінґ: Перш за все слід сказати, що страх людей не є раціональним. Статистично ймовірність стати жертвою терористичного насильницького акту - дуже мала. Проте кадри та інформація, які поширюються в ЗМІ, врізаються людям у пам'ять. Отже, терористи досягли своєї мети.

Дослідження Дармштадтського та Дрезденського університетів показують, що найбільш поширюваними в мережі є повідомлення про насильство та злочини. Цьому є якесь пояснення?

Так, є. Люди сильніше реагують на повідомлення та кадри, у яких йдеться про насильство, або на негативні новини. При цьому, з одного боку, відіграє роль бажання дізнатись про сенсацію, а з іншого боку, еволюційно важливу роль відіграє також той аспект, що в небезпеці ми стаємо уважнішими і, відповідно, надаємо пріоритет таким повідомленням.

Яку роль відіграють при цьому соцмедіа, якими постійно користуються люди? Чи призводить це до того, що в мережі часто поширюються численні чутки або зображення та відео, які журналісти можливо б не поширювали?

Журналісти як професіонали по-іншому оцінюють тексти та зображення. Численні корисутвачі навпаки є набагато емоційнішими. Це можна побачити, до прикладу, у дискусіях стосовно біженців. Обговорення у соцмережах стає дуже палким, але в ньому беруть участь лише деякі користувачі. Тут страхи людей підігріваються свідомо. На перший план виходять чутки, які починають важити більше, ніжправдива інформація. Ось наприклад: під час палкої дискусії виривається з контексту звичайний текст поважного ЗМІ і набуває згодом зовсім іншого виміру.

Яку роль при цьому відіграють смартфони, за допомогою яких інформацію про події можна дуже оперативно актуалізувати?

Люди буквально перенасичені негативними повідомленнями. Завжди існує тиск, який примушує продукувати щось нове, у тому числі в ЗМІ. Те, що раніше висловлювалося в "розмовах за кухлем пива", зараз стало предметом публічної дискусії, при чому не лише усної, але виливається у тексти. Тому слід звертати більше уваги на те, чи надходять повідомлення з надійних та загальновизнаних джерел.

Олівер Квірінґ - професор соціальних та комунікативних наук в університеті міста Майнц. До його наукових інтересів належать трансформація ЗМІ, медіаінновації та політичні комунікації.