Німецький політолог: Путін не збирається приймати Донбас в Росію

9 травня президент Росії Володимир Путін відвідав військовий парад у Севастополі - на українській території, яку, незважаючи на протести з боку Києва та країн Заходу, анексувала Росія. Канцлерка ФРН Анґела Меркель незадовго до путінського візиту на кримський півострів висловила "жаль, що річниця завершення Другої світової війни в обстановці напруги використовується для параду". 8 травня в рамках Європейського форуму в Берліні канцлерка дала інтерв'ю, у якому детально виклала позицію Німеччини щодо України та Росії. Німецький експерт з дослідницького центру "ЄС - Росія", професор політології Ебергард Шнайдер у розмові з DW прокоментував основні висловлювання Меркель та візит Путіна до Криму.

DW: Анґела Меркель висловила "жаль" у зв'язку з візитом Володимира Путіна до Криму. Яка Ваша реакція?

Ебергард Шнайдер: Про цей візит, в принципі, було відомо завчасно. Путін повинен був там з'явитись - для нього це питання престижу. Щоправда, для нас Крим залишається українською територією.

Пригадаємо, що кілька днів тому російський лідер просив сепаратистів на сході України не проводити так званий "референдум" у призначені строки. Вони не погодились. Однак сьогодні він вирішує іншу задачу - у День Перемоги, 9 травня, показати на телевізійних каналах свою здобич - Крим.

Враховуючи бажання сепаратистів на сході України проводити "референдум" про незалежність, чи почуватиметься Кремль зобов'язаним після Криму уводити у склад Росії Донбас?

Повернусь до першочергового прохання Путіна на адресу сепаратистів. Він завчасно знав, що ті відмовляться його виконувати. Він закликав їх тільки для того, щоб добитись взаємних поступок з боку Києва у виді припинення антитерористичної операції у заколотницькому регіоні, а також отримати свого роду страховку від обурення у самій Росії, якщо "референдум" все ж таки не вдасться провести 11 травня. Відомо, що сепаратисти намагаються забезпечити якомога більшу кількість виборців, щоб їхній "референдум" відбувався на якомога ширшій території. Однак я вважаю, що це їм не вдасться.

Яку реакцію Москви Ви все таки очікуєте на результати цього "референдуму"? Чи побачимо ми дві нових області у складі РФ?

Ні, я в це не вірю. Найближча мета Путіна полягає у тому, щоб завадити проведенню виборів 25 травня. Наступний крок, якщо з якихось причин йому не вдасться зірвати вибори, - зробити зі східної України свого роду протекторат, однак приймати східні області України до складу Росії зовсім не обов'язково.

Які сигнали, на Ваш погляд, на адресу Росії спрямувала Анґела Меркель у своєму інтерв'ю, яке вона дала 8 травня?

Анґела Меркель чітко визначила позицію Німеччини, якщо хтось у Росії і на сході України її забув. Вона виступила з певним застереженням: якщо продовжуватиметься дестабілізація на сході України, і будуть провалені вибори 25 травня, то вводитиметься наступний ступінь санкцій.

Канцлерка ФРН у цій розмові пояснила виключення Росії з "групи вісьмох" "відсутністю спільних цінностей". Чи означає це, що берлін більше не бачить в Росії стратегічного партнера?

Не знаю, однак я зрозумів її так, що у G7 зустрічаються країни, об'єднані фундаментом спільних цінностей. У будь-якому випадку повинен залишатись хоча б шанс на зближення. Після анексії Криму канцлерка на такий шанс у випадку з Путіним не розраховує.

Проте чи не входить такий фундамент у поняття стратегічного партнерства?

Знаєте, Путін ще на саміті ЄС - Росія у Римі у листопаді 2013 року доволі чітко визначив свою позицію і попрощався з європейськими цінностями. Своєю поведінкою у Криму він тільки підтвердив це.

Як би ви інтерпретували висловлювання Меркель про те, що прогресу у взаємовідносинах з Росією досягти не вдалось? Вона розчарована?

Думаю, так. Путін у особистих телефонних розмовах уже двічі обманув і її, і Обаму, коли заявляв про відведення своїх військ від кордону з Україною. Двічі цього не відбулось, тож вважаю, що тепер обидва лідери переконались, що вірити у все те, що каже і обіцяє Путін, не можна і треба бути обережним.