Німецькі партії беруть курс на підконтрольну журналістику

Політики беруть інтерв'ю у політиків, наче вони журналісти. Кілька років тому таке у Німеччині неможливо було уявити. Зараз це має місце. У нещодавно оприлюдненому на YouTube відео можна подивитися на двох представників політичної еліти Німеччини - федеральну канцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel) і голову фракції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) в Бундестазі Ральфа Брінкгауса (Ralf Brinkhaus), який розпитує канцлерку про події осені 1989 року.

Ті, кому Брінкгаус незнайомий (а таких багато і у самій Німеччині), можуть спочатку подумати, що питання Меркель ставить звичайний журналіст, і будуть дещо здивовані зверненням на "ти" з "дорогою Анґелою". Про те, що інтерв'ю проводить політик-однопартієць, глядачам повідомляють лише в описі відео дрібним шрифтом.

ЗМІ можуть втратити функцію "четвертої влади"

Автори відео спеціально зробили його схожим на інтерв'ю професійного журналіста, вважає голова Спілки журналістів Німеччини (DJV) Франк Ібераль (Frank Überall). Створення партіями або держчиновниками власних журналістських матеріалів стало у Німеччині новим трендом. "Навіщо давати інтерв'ю критично налаштованим журналістам, коли його можна зробити своїми силами", - пояснює Ібераль переваги для політиків такого підходу.

Але ж ЗМІ не випадково називають "четвертою владою". Їхнім завданням є контроль інших трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої і судової. І виходить, що у даному разі це завдання виконують ті, хто переслідує власні інтереси, як, наприклад, політичні партії. Ще кілька прикладів нового підходу німецьких політиків до спілкування з журналістами.

На початку 2019 року незадовго до цього обрана голова Християнсько-демократичного союзу Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), (у Німеччині її часто називають АКК), зустрілася з іноземними журналістами. Її пресслужба вказала, що зустріч відбудеться у форматі, де журналісти не мають права використовувати цитати з розмови з партійною лідеркою і не повинні робити фотографії. Журналісти умови виконали, представники ХДС - ні. Відразу після зустрічі у Twitter з'явилися численні фотографії, зроблені власними фотографом ХДС, які супроводжувалися підписом "АКК зустрілася з понад сотнею іноземних журналістів".

На іншу зустріч АКК з експертами з питань міграційної політики журналістів не запросили під приводом того, що буде відбуватися її пряма трансляція. Однак сама Крамп-Карренбауер назвала іншу причину. ХДС "сам є господарем своїх фотографій" і може сам писати новини, заявила вона. У цьому напрямку "сучасна політична комунікація" буде, на думку АКК, розвиватися і надалі.

Німецькі партії йдуть у мережу

Обидві ці події складаються в картинку, яку експерти називають "управління повідомленнями". Щоб здійснювати контроль над інформаційним потоком, в пресцентрах німецьких політичних партій створюються новинні відділи. Першою це зробила правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН) - відразу після того, як вона пройшла до Бундестагу восени 2017 року. Тим самим була зроблена спроба обійти класичних журналістів, які, на думку АдН, створювали про неї хибне уявлення.

"Альтернативні ЗМІ - це ми самі", - пояснив в інтерв'ю DW Маріо Гау (Mario Hau), який опікується соціальними мережами в АдН. Праві популісти активно використовують інтернет для просування своїх поглядів. Варто одному з депутатів АдН опублікувати в соцмережах пост, як тут же тисячі його абонентів докладають усіх зусиль для максимально широкого поширення повідомлення.

Приклад АдН в питаннях інформаційного охоплення потенційних виборців вже почали наслідувати християнські демократи, соціал-демократи і ліберали. ХДС планує, що всі відділення партії на місцях повинні будуть менше опікуватися організаційною роботою, а замість цього посилять свою присутність в соціальних мережах. Партії мають намір знайти своїх потенційних виборців серед тих, хто не читає газет і не дивиться телевізор. На заміну дорогим передвиборчим плакатам приходять послання з мережі, які прочитуються на екранах комп'ютерів.

Не новини, а переклеювання етикеток

Те, що, на перший погляд, є тенденцією, яка відповідає дух часу, приховує в собі загрозу. Партія може писати інформаційні повідомлення, але не справжні журналістські новини, впевнений очільник Спілки журналістів Німеччини. 

Ці матеріали не можуть бути повністю виваженими і будуть визначатися політичними інтересами. Адже в даному разі повністю відсутній критичний підхід, який є стрижнем справжнього журналістського матеріалу. За словами Ібераля, мова йде про "переклеювання етикеток", коли новинами називають піар-повідомлення партій.

Але протидіяти цьому складно - партії в Німеччині мають велику свободу. Теоретично можна поставити заслін новинам, що випускаються парламентськими фракціями, адже вони можуть витрачати гроші лише на свою роботу в законодавчому органі, а не партію. Однак на ділі часто важко розрізнити, де закінчується одне і починається інше.

Спілка журналістів Німеччини пропонує провести громадські дебати з цього питання. Для прийняття якихось правових норм в даній сфері необхідний суспільний тиск. Нова тенденція появи партійних ЗМІ стає не тільки проблемою журналістики, а й, в остаточному підсумку, вона є контрпродуктивною для демократії, вважає голова Спілки журналістів Німеччини.