1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецькі школярі й студенти вийшли на демонстрації

9 червня 2010 р.

Десятки тисяч школярів і студентів по всій Німеччині вийшли на акції протесту. Молодь продовжує боротьбу з платним навчанням в університетах, а також домагається коригування Болонської реформи.

https://p.dw.com/p/Nm54
Ці кельнські першокурсниці невдоволені системоюФото: picture alliance/dpa

Демонстрації відбулися у 70 містах країни за підтримки профспілок. Найчисельніші акції протесту пройшли у Дортмунді, Мюнстері та Штутгарті. Молодь вимагає більшої гнучкості в освітній системі. Після запровадження уніфікованих програм «Бакалавр/Магістр» в рамках Болонського процесу студентів змусили до більшої дисципліни: навчання обмежене у часі, простору для «вільного наукового пошуку майже немає», наголошують критики. Крім того, вважають ініціатори протестів, скорочення гімназіальної освіти з 13 до 12 років перевантажує шкільну програму. Досі тривалість навчання в німецьких школах різнилася залежно від федеральної землі, останнім часом політики взяли курс на уніфікацію термінів навчання.

Поставлених цілей не досягнуто

Акції протестів приурочені до Третього освітнього саміту, який відбудеться у четвер у Берліні за ініціативи канцлера Анґели Меркель. На саміті підбиватимуться підсумки реформ в освітній системі з моменту попередньої зустрічі високого рівня, яка відбулася два роки тому у Дрездені. Освітяни нарікають, що поставлених раніше цілей не досягнуто. Йдеться про створення десятків тисяч нових місць у дитячих садках, про скорочення кількості молодих людей, які виходять зі школи без атестату зрілості, а також про скорочення дефіциту місць для навчання у вищих професійних школах.

Дефіцит у 40 мільярдів

Аби досягнути поступу у цих питаннях, міністр освіти Анетте Шаван вимагатиме від урядів федеральних земель збільшити фінансування цієї сфери. На дослідження й освіту має витрачатися 10 відсотків від ВВП, переконана Шаван. За підрахунками експертів, для цього потрібно додатково щороку 40 мільярдів євро.

Євген Тейзе/Володимир Медяний/apn/dpa