1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німеччина готується до нових виборів

23 травня 2005 р.

Хоча для призначення дострокових виборів до Бундестаґу слід провести ще досить складну конституційну процедуру, Німеччину вже зараз охопила передвиборна боротьба. Політичні партії починають висувати своїх кандидатів на посаду канцлера.

https://p.dw.com/p/AOFk
Фото: AP

Заява канцлера Німеччини Ґергарда Шредера та лідера соціал-демократів Франца Мюнтеферінґа про наміри домагатися проведення дострокових виборів, яка пролунала після поразки соціал-демократів на виборах до земельного парламенту в Півному Рейні-Вестфалія, стала справжньою несподіванкою для всіх – як для консервативної опозиції, так і для представників правлячої червоно-зеленої коаліції. Однак політичні партії в Берліні досить швидко зорієнтувалися і, як це стало зрозуміло в понеділок, вже навіть встигли зайняти стартові позиції. Мюнтеферінґ повідомив, що керівництво СДПН одностайно висловилося за дострокові вибори. Наступне голосування, на його думку, стане визначальним для країни:

”Куди прямує Німеччина? Чи нам вдасться зберегти соціальну ринкову економіку, гарантовані права працівників, як це було впродовж минулих десятиліть. Йтиметься про те, якою має бути країні в майбутньому.”

Також в лавах ”Союзу-90/Зелених” налаштовані досить рішуче. Головним кандидатом від цієї партії виступатиме нинішній міністр закордонних справ Йошка Фішер. Складається враження, що й консервативна опозиція вже фактично визначилася стосовно свого основного кандидата. Провідні політики від Християнсько-демократичного союзу в понеділок дали зрозуміти, що підтримують висунення їхнього лідера Анґели Меркель кандидатом на посаду канцлера. Офіційно про це має бути оголошено 30 травня.

Цікаво, що передвиборна боротьба вже розгорнулася, а от питання про розпуск парламенту ще не вирішено. Згідно із 68-ю статтею Основного закону Німеччини, канцлер спочатку повинен винести на голосування в парламенті вотум недовіри уряду. Німецький політолог Ульріх фон Аллеман пояснив:

”Автори Основного закону хотіли таким чином ускладнити процедуру розпуску парламенту. Це посянюється уроками Веймарської республіки. Парламент тоді часто розпускався. Уряди були дуже слабкими, а склад коаліцій постійно змінювався. Тому вирішили покласти край такій невизначеності, гарантувавши Бундестаґу мандат на чотири роки. Навіть канцлер просто так за власним бажанням не може піти у відставку, аби таким чином домогтися нових виборів.”

Так от, якщо більшість депутатів висловила недовіру кабінету міністрів, тоді на черзі федеральний президент. Державний лідер за таких умов має особливу функцію:

”Якщо канцлеру було висловлено недовіру, тоді федеральний президент може, призначити проведення нових виборів. Тут я хотів би наголосити на слові ”може”. Він має можливість оцінити, чи конструктивна робота уряду справді заблоковона. Але президент може також і виступити проти нових виборів, якщо в нього виникне підозра, що канцлер за рахунок дострокових виборів прагне лише розширити свою більшість, намагаючись використати вигідний для себе момент. Якщо такі сумніви з”являться, тоді федеральний президент може зобов”язати уряд і надалі виконувати свої обов”язки.”

Тим часом лідер СДПН Франц Мюнтеферінґ повідомив, що Ґергард Шредер виставить на голосування питання про недовіру уряду першого липня. Це означає, що нові вибори зможуть відбутися десь в середині вересня. Серед експертів та політиків нині точиться дискусія також про стратегічні міркування нинішнього канцлера. Говорить політолог фон Аллеман:

”Шредер переконаний, що, втративши Північний Рейн-Вестфалію, він почав втрачати і свої перспективи. Він дав зрозуміти, що більше не вірить в можливе економічне піднесення, яке сприяло б зміцненню його позиції через півтора роки, коли мали б відбутися наступні парламентські вибори. Тому у відчаї він вирішив тепер так би мовити все поставити на одну карту, і спробувати таким чином достроково забезпечити собі ще один легіслатурний період.”

Аналітики, однак, досить скептично оцінюють перспективи соціал-демократів, які після низки поразок під час комунальних та земельних виборів перебувають у стані депресії. Водночас християнські демократи на чолі з Анґелою Меркель, як зазначають політологи, нині мають відмінні шанси знову взяти владу в свої руки. Але чи впораються консервативні партії з тими проблемами, в яких нині погрузла Німеччина? Згідно із соціологічним опитуванням, проведеним інститутом Forsa, лише 31 відсоток респондентів відповіли схвально на таке запитання. 63 відсотки висловили сумнів у тому, що християнським демократам вистачить для цього сил. Тим не менше, 80 відсотків опитаних привітали проведення в країні дострокових виборів.

Володимир Медяний