Німеччина: страх перед терором попри ефективну роботу правоохоронців

Головною темою в коментарях німецьких газет є розслідування невдалих бомбових замахів на потяги. Європейська преса коментує переважно процес формування міжнародного миротворчого контингенту ООН для Лівану. Звертаючись до розслідування підготовки бомбових замахів на німецькі поїзди видання Südkurier пише:

Кіль, Кельн, Констанц: майже щодня німецькі правоохоронці діють успішно. Попри всі дискусії щодо нібито недостатніх антитерористичних інструментів, слідчі у справі замахів на потяги діють дуже професійно й ефективно. Однак важко сказати, що усвідомлюючи це, люди почуватимуться безпечніше. Бо якщо слід терору у той чи інший спосіб раптово перетинає твої власні щоденні шляхи, то це не може не занепокоїти, - пише газета Südkurier з Констанця, де затримали третього підозрюваного в причетності до справи про теракти на поїздах.

До теми терористичної загрози в Німеччині звертається також газета Bild:

На підозрілі предмети в аеропортах і на вокзалах громадяни вже здавна звертають особливу увагу. А чому тоді не перекинути цю практику на сусідів, який займається дивним переоблаштуванням власного гаражу? Чи на гарячкуватих осіб, які пропагують насилля й смерть, тільки-но запідозривши якісь образи на адресу їхньої релігії? Без сумнівів: увага громадян – це дуже дієвий інструмент у боротьбі з терористами та злочинцями, який слід активно використовувати. А мобільні телефони та цифрові камери – це ще один високопрофесійний допоміжний засіб у цій боротьбі. Але ми не хочемо стати народом, що складається зі шпигунів. Навіть заради боротьби з тероризмом чи безсовісної торгівлі людьми не слід жертвувати свободою та правами людини, - підкреслює газета Bild.

Звертаючись до рішення держав ЄС стати „стрижнем” миротворчої місії ООН в Лівані, більшість європейських газет фокусують увагу передусім на непостійності позиції Франції в цьому питанні. Австрійська Der Standard пише:

Ця французька непостійність має з одного боку риси спонтанної натури президента Жака Ширака. Однак з іншого боку вона віддзеркалює і труднощі, які виникають всередині Франції з формуванням сталої позиції щодо того, в який спосіб якнайкраще відіграти свою роль у міжнародній миротворчій місії ООН у Лівані. На тлі такого перебігу важко спрогнозувати, чи зможе взагалі колись функціонувати послідовна взаємна європейська зовнішня політика, якщо всередині самих країн політичні сили перебувають у такому розпорошеному стані, - зазначає видання Der Standard.

Лондонське видання Times пише:

Францію присоромлює також і пропозиція Італії відрядити до миротворчого контингенту три тисячі солдатів і перебрати на себе керівництво місією. Крім того, французька непостійність дає ґрунт під закиди з боку США, що в європейців немає ні мужності, ні засобів для того, аби підтримувати свої вишукані моральні позиції, що вимагають відповідальності й чималих коштів, - наголошує британська газета Times.

У німецькій газеті Süddeutsche Zeitung розміщено статтю „Жадані поляки”, в якій ідеться про відтік робочої сили з Польщі передусім до Великобританії:

Близько двох мільйонів поляків почали шукати роботу за кордоном з часу вступу Польщі в травні 2004 року до Європейського союзу. Найважливіша мета для них – це британські острови, бо там немає обмежень на роботу для громадян з країн-новачків ЄС. За варшавською статистикою, нині мільйон поляків заробляють свої гроші у Великобританії. (...) На відміну від багатьох робітників будівельних професій, які в 90-их роках нелегально працювали в Німеччині, поляки, які нині вирушають до Англії, Ірландії чи Швеції – це молоді, неодружені люди з хорошою професійною освітою. Передусім маляри, водії чи слюсарі швидко знаходять там роботу. Але у Великобританії не вистачає, приміром і лікарів. (...) Однак більшість поляків змушені спершу працювати на складах чи на фабриках, або ж бути прибиральниками, -

пише Süddeutsche Zeitung і звертає далі увагу на те, що для британської економіки такий притік робочої сили несе переваги, а от для Польщі – змішані наслідки:

З одного боку, частину заробленого поляки надсилають додому. Нині це приблизно шість мільярдів євро на рік, тобто десь десята частина експортних надходжень. З іншого ж боку, польські лікарні не дораховуються вже десь половини лікарів, оскільки медики виїхали на Захід, кваліфікованих медсестер теж уже не вистачає. (...) Комунальні та державні роботодавці в Польщі поки ще не знайшли можливості подолати такий відтік кадрів, - читаємо в газеті Süddeutsche Zeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко