Німці і вибори у Франції

Менше, ніж за рік німецька політика пережила дві рівносильно шокові події: Brexit у Великобританії та обрання Дональда Трампа президентом США. Тепер у Берліні дуже не хочуть пережити й третій шок: можливу перемогу Марін Ле Пен на президентських виборах у Франції, що відбудуться цієї неділі. Якщо все піде за цим сценарієм, Франція може вийти з Єврозони та навіть припинити членство у ЄС - крах всього того, що будувалося поколіннями. Brexit уже завдав серйозної шкоди ЄС, але без Франції Євросоюз годі собі уявити.

Опитування громадської думки вказують на лідерство Макрона. Але Берлін вони мало заспокоюють, зважаючи на провали соціології перед Brexit та президентськими виборами в США. "Звичайно, вирішувати французьким виборцям, і я не втручатимуся в їх вибір, але радітиму перемозі Еммануеля Макрона, оскільки він проєвропейський політик", - сказала канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) в інтерв'ю газеті Kölner Stadt-Anzeiger.

Французький "десант" у Берліні

"Я хочу більше Європи і хочу досягти цього спільно з Німеччиною. Я довіряю Німеччині", - сказав Макрон у січні під час виступу в Гумбольдтському університеті Берліна.

У березні він зустрічався з канцлеркою Меркель у її відомстві в Берліні. Для зустрічей з нею німецьку столицю відвідували і консервативний кандидат Франсуа Фійон та соціаліст Бенуа Хамон. Меркель підтримувала Фійона до того, як вибухнув скандал із фіктивним працевлаштуванням його дружини Пенелопи.

Марін Ле Пен Німеччину теж відвідувала, але не заради зустрічі з Меркель, а для участі у форумі європейських правих популістів у Кобленці. Те, що Ле Пен невисокої думки про Меркель, - "секрет Полішинеля". У ході передвиборчої кампанії лідерка "Національного фронту" сказала, що не бажає бути "віце-канцлеркою" Меркель та звинуватила Макрона в готовності "здати на "срібному блюдечку" Францію німцям.

Німецька підтримка - делікатна тема

За словами експертки з питань Франції в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Клер Демесмей, кандидатура Макрона є абсолютно прийнятною для всіх німецьких сил політичного центру. "Німецько-сумісний", так би мовити. На відміну від Ле Пен. Для федерального уряду, на думку експертки, визначальним є європейський фактор. "Погляди Макрона на європейську політику дуже близькі до німецьких, особливо в тому, що стосується шенгенської зони та євро. Ці погляди збігаються і щодо багатьох міжнародних тем, як то Росія, Сирія або ж вільна торгівля", - каже вона.

З цієї оцінкою погоджується і Алмут Меллер (Almut Möller) з Європейської ради з міжнародних відносин. "Висновок Берліна: це єдиний кандидат, який може допомогти скріпити Євросоюз", - зазначила вона. Але підтримка Німеччиною Макрона - делікатна тема для самого кандидата у Франції.

На теледебатах у середу Ле Пен безперебійно атакувала його, закидаючи, що Макрон, мовляв, і кроку не ступить "без дозволу пані Меркель", а Францією, за її словами, "у будь-якому разі керуватиме жінка - або я, або пані Меркель", - сказала Ле Пен. Макрона у Франції критикують і за те, що серед усіх 11 кандидатів він єдиний, хто став на захист політики Меркель щодо біженців.

Позбутись "вчительської зарозумілості"

У разі обрання Макрон буде для Берліна конструктивним партнером, але аж ніяк не підспівувачем. Наприклад, він підтримує ідею спільного європейського бюджету, а для Берліна це як "червона ганчірка" для бика. Він також гостро критикує високе сальдо торгового балансу ФРН і вважає, що Німеччина могла б підвищити свої інвестиції. Попри це, він вважає німецьку економічну модель взірцем для наслідування, про що згадував у впродовж цієї кампанії.

Перемога Макрона стала б полегшенням для Німеччини, яка тривалий час присоромлювала Францію за її фінансову та економічну політику. Про це ставлення днями відверто написав міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) у статті для Le Monde. Він зазначив, що якщо Німеччина хоче знову бути "справедливим посередником", то мусить позбутися "вчительської зарозумілості". Для французів ці слова як бальзам на душу. Але призначалися вони передусім як підтримка кандидатові Макрону.