“Ніхто не скаже, що Україна залишиться поза межами ЄС”

Коментуючи урядову промову Меркель, німецька газета „Франкфуртер рундшау” написала: „Канцлер заявила про свою однозначну позицію: ЄС має мати чіткий кордон на Сході. Це звучить невинно й певно відповідає настроям більшої частини правлячої коаліції. Але це висновок дискусії, яка не відбулася. Він означає, що Україна, Молдова та Білорусь і на довгий термін не мають перспективи членства в ЄС”.

Пане Штратеншульте, чи Ви теж так зрозуміли промову Меркель?

Для мене в урядовій заяві Меркель не було нічого нового. В декого може скластися враження, що нібито в України була перспектива членства, але раптом її не стало. Але реально зараз ні Україна, ні Молдова, ні, скажімо, Грузія, не мають перспективи членства в ЄС. В Європі зараз іде широка дискусія про можливість прийому нових членів. Пані Меркель лише сказала, що треба брати до уваги здатність ЄС розширюватися.

Канцлер та інші члени очолюваної нею партії неодноразово говорили, що ЄС потрібні межі розширення, кордони. Як ви гадаєте, якби Меркель вирішувала це питання, де вона провела б кордон Європейського союзу?

Якби Меркель вирішувала це питання, на мою думку, вона б на даний момент провела кордон Європейського союзу на захід від України і на захід від Туреччини. Але повторюю - зараз таке питання не стоїть.

Чи здатний Євросоюз взагалі визначити колись свої кордони і чітко сказати: „Ці держави ми ще можемо прийняти, а ці - вже ні”?

Думаю, що цього ніколи не станеться. Просто тому, що з цього приводу немає консенсусу. У випадку з кожною країною буде окреме рішення. Я не думаю, що 25 країн-членів зможуть одностайно сказати: все, тут проводимо остаточний кордон. Тобто ніхто ніколи не скаже відкритим текстом, що Україна назавжди залишиться поза межами ЄС.

Меркель сказала, що вона за поглиблення політичної співпраці з сусідами Євросоюзу. Як ви гадаєте, що вона мала на увазі?

Існує концепція європейської політики сусідства, але вона поки що не задовольняє потреби. Існують різні думки, як цю політику сусідства можна посилити якимись додатковими перевагами, додатковою інтеграцією. Але ця концепція поки не визріла.

Що означатиме така додаткова інтеграція для України?

Це означатиме доступ на внутрішній ринок, залучення до інших сфер політики Європейського союзу. Але тут існує одне складне питання - право голосу. Чи можна залучати Україну до зовнішньої політики ЄС, не надаючи їй права голосу? Це питання залишається відкритим.

Чи очікуєте Ви якихось змін для України під час головування в ЄС Німеччини, що почнеться з 1-го січня 2007 року?

Ні. Якщо я можу так висловитися, Україні, якщо вона зараз сконцентрується на внутрішніх реформах, варто нарешті облишити практику розгляду всіх питань під кутом вступу чи невступу. Я думаю, що за головування Німеччини в ЄС взагалі нічого не зміниться для України.

Тобто жодних нових ініціатив, поглиблення відносин?

Нових ініціатив не буде, я в це не вірю. Відносини поглиблюються в рамках європейської політики сусідства. План дій України з ЄС ухвалено на три роки, тому час нових рішень настане аж 2008. До того моменту закінчиться термін дії й угоди про партнерство і виникне потреба нової. Чи будуть якісь ініціативи в першій половині 2007 року? Я не знаю. Але я не думаю, що ми скоро почуємо про „ініціативу Меркель” або щось схоже.

Проф. Е. Штратеншульте очолює Європейську Академію в Берліні. З ним говорив Роман Гончаренко.