Переваги мажоритарної системи

Вибори половини депутатів Верховної Ради на одномандатних округах, як це передбачає новий виборчий закон, відкрили можливість позапартійним кандидатам позмагатися з представниками політичних еліт. Проте і серед представників "партії влади" досить впевнених у собі політиків, що воліють висуватися на одномандатному окрузі, а не за партійними списками. На запитання DW про переваги мажоритарної системи відповіли журналістка Тетяна Чорновіл та депутат від Партії регіонів Максим Луцький. Обидва збираються балотуватися на одномандатних округах.

Тетяна Чорновіл – спеціальна кореспондентка інтернет-видання Lb.ua. Останнім часом зажила відомості через свої журналістські розслідування. Серед них – історія приватизації Віктором Януковичем державної резиденції "Межигір'я" та закриття податковою адміністрацією безкоштовного шлюзу для електронної звітності підприємств.

"Дорога виборча кампанія - це штучно створений міф"

DW: Чому ви вирішили піти в депутати саме на одномандатному окрузі?

Тетяна Чорновіл: Як журналістка я займаюся улюбленою роботою і добре реалізуюся. Але тема корупції в державі, яку я розробляю, виявляє дедалі жахливіші факти, і я вважаю, що з цим вже час боротися на іншому рівні. Журналістика вже мало цьому допомагає. Якщо ви вважаєте, що журналісти, які пройшли в депутати парламенту теперішнього скликання, мало що змінили, то вони обиралися за партійними списками. А це обмежує їхні можливості для маневру: вони зобов'язані тим, хто формував список.

Виборча кампанія – дороге задоволення. Звідки у вас на це візьмуться кошти?

Насправді це не так вже й дорого. Це штучно створений міф, що мажоритарний округ – це дуже дорога виборча кампанія, яка нібито коштує мільйони. В мене вже є дуже хороший досвід на тому окрузі, де я збираюся балотуватися. Я колись допомагала робити виборчу кампанію Андрієві Шкілю (один з лідерів БЮТ – DW). Ця кампанія коштувала десь 10 тисяч доларів. Я збираюся звернутись до своїх читачів та прихильників і назбирати необхідну суму. Це все буде не так і дорого, головне – мати клепку в голові. Хоча я киянка, я обрала саме цей округ ще й тому, що виборчі комісії на заході України менш корумповані, і тут я можу сподіватися, що вибори не будуть сфальсифіковані.

Якою буде ваша виборча реклама? Де ви збираєтесь її розміщувати?

Найголовнішим в кампанії будуть зустрічі з виборцями – сотні таких зустрічей в кожному селі. А ще, можливо, буде випуск внутрішньої газети…

До якої фракції ви збираєтеся вступити після перемоги і якими будуть ваші першочергові дії на посаді депутатки?

До жодної фракції я вступати на збираюся. Хоча за нинішніх умов я буду підтримувати опозицію. Я хочу створити аналітичний центр і аналізувати зі своїми помічниками кожен законопроект на предмет корупційної складової. І не просто виявляти її, а оприлюднювати прізвища тих, хто ініціює законопроект, тих, в чиїх інтересах це робиться і чиї кишені буде наповнювати.

"Абсолютно нормально, коли підприємства та бізнес підтримуватимуть кандидата"

Депутат від Партії регіонів та голова комітету Верховної Ради з науки та освіти Максим Луцький прийшов до парламенту з посади проректора з корпоративного управління та міжнародної співпраці Національного авіаційного університету, що в Києві. Він так само, як і Тетяна Чорновіл, киянин, і, на відміну від неї, обрав для своєї виборчої кампанії якраз один зі столичних округів. Свою майбутню депутатську діяльність Луцький і далі з пов'язує з фракцією Партії регіонів. Він підтримує реформи нинішньої влади, але водночас має намір робити ставку не на злам існуючої системи, а, навпаки, на вже усталені традиції та "зміцнення всього доброго, що вже існує на його окрузі, в державі та в політиці".

DW: Чому Ви плануєте балотуватись на одномандатному окрузі, а не за партійними списками Партії регіонів?

Максим Луцький: Я народився і виріс в цьому окрузі, що в Солом'янському районі Києва, тут минуло все моє активне життя, в мене тут багато друзів. Мене тут багато хто знає - і серед керівників підприємств і в галузі освіти, і серед простих людей. Я плідно співпрацюю з керівником райадміністрації, який на цій посаді вже 41 рік. Отже, люди матимуть змогу оцінити мої якості - як депутата і як людини. Я не пішов за партійним списком, бо вирішив, що якщо люди дадуть кредит довіри мені, це буде підтвердженням і довіри до політичної сили, яку я представляю.  Співпраця і діалог – ось що ми намагаємось зробити.

Звідки в вас кошти на виборчу кампанію? Скільки вона коштуватиме? Чи справді може вистачити 10 тисяч доларів?  Де і яку збираєтесь розміщувати виборчу рекламу?

Мені важко назвати якусь певну суму. Але я не вірю, що 10 тисяч доларів буде достатньо. Якщо навіть порахувати кількість людей, яких доведеться найняти на роботу, як моїх представників на виборчій дільниці, а це десь півтисячі людей, то з цих десяти тисяч вийдуть копійки, які, як зарплата, виглядатимуть неадекватно. Наразі я консультуюся зі своїми друзями і колегами і лише за два місяці зможу сказати, скільки коштів буде витрачено на моїй виборчій кампанії. Абсолютно нормально, коли підприємства та бізнес підтримуватимуть кандидата, але слід розуміти, що за цю підтримку вони очікуватимуть отримати якийсь позитивний ефект і вирішення своїх проблем.

Якою має бути ваша роль в парламенті після обрання? Які пріоритетні завдання ви збираєтесь вирішити?

Моя попередня депутатська діяльність була пов'язана з комітетом з освіти та науки, і я збираюся і далі працювати в цьому комітеті. Але це не виключає моєї активності і в інших комітетах та комісіях. Це не заборонено законом.

Але що б ви хотіли зробити в першу чергу?

Найперше – відпочити від виборчої кампанії. Десь із тиждень… (сміється). А коли скінчиться вся ця метушня, треба буде знову ставати до копіткої роботи. Ми вже зараз закінчуємо підготовку закону про вищу освіту, я є автором закону по повернення загальної середньої 11-класної освіти із обов'язковою старшою дошкільною освітою. Є проблеми з доуніверситетською підготовкою,  післядипломною освітою і так далі. Це все реальні конкретні кроки, які сьогодні чекають на своє рішення. Але після півтора років реформ, які проводили в освіті, працювати набагато легше.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський