Олімпіада і права людини

У Сочі від суботи, 8 лютого, точитиметься боротьба за медалі та рекорди. Можливо, на зимових олімпійських іграх на узбережжі Чорного моря дискутуватимуть і про допінг. Утім, чи йтиметься про права людини, а саме про порушення цих прав з боку влади?

Розмах Олімпіади в Росії вражає. В будівництво спортивних майданчиків, олімпійського селища, автошляхів і готелів вкладено рекордну суму - 37,5 мільярда доларів. Таким чином ігри в Сочі стали найдорожчими за всю історію. Очевидно, за рахунок прав людини.

Працівники на будмайданчиках олімпійських об'єктів були "часто експлуатовані, жили в поганих умовах, не мали договорів про працю і не одержували адекватну зарплату", каже Вольфґанґ Бюттнер з міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch.

Дві тисячі родин примусово переселили, щоб звільнити місце для олімпійської будови, утім, відшкодування одержали одиниці. "Весь час були арешти й залякування критиків, які заявляли про порушення прав людини та критикували плани будівництва", - каже Бюттнер про випадки свавілля, що правозахисна організація фіксує з 2009 року.

Асоціації з Олімпіадою в Пекіні

Гігантським розмахом були відзначені й літні Олімпійські ігри в Пекіні 2008 року. Від них залишилася згадка про видовищну церемонію відкриття та закриття Олімпіади, відмінно організовані змагання та найсучасніші олімпійські будівлі. Тоді також гучно лунала критика.

Ув'язнені критики режиму, зрівняні з землею житлові квартали, експлуатація працівників-будівельників, цензура в ЗМІ - все, що піддавалося тоді осуду в Китаї, нині чимось нагадує ситуацію з Росією. "Звісно, Пекін був поганим прикладом того, що може статися, якщо Олімпійські ігри проводитимуть у Сочі", - зазначає Вольфґанґ Бюттнер, згадуючи ті часи.

Кристоф Штрессер, новий уповноважений з прав людини німецького уряду, іде ще далі. На його переконання, рішення проводити Олімпіаду в Сочі було помилкою. "Все, що там діється, знищення довкілля, ситуація з безпекою ,- речі, про які ті, хто вирішували віддати ігри Сочі, добре знали", - каже Штрессер.

Коли 2007 року вирішили проводити зимові Олімпійські ігри в Сочі, саме тоді дебати про порушення прав людини в Китаї були у самому розпалі. "Міжнародний олімпійський комітет у зв'язку з Олімпійськими іграми в Пекіні весь час наголошував, що ситуація з дотриманням прав людини через ці спортивні події може покращитися. Але так не сталося", - каже Янна Зауертайґ, експертка з питань Росії з німецького відділення міжнародної правозахисної організації Amnesty International. "Аргумент Міжнародного олімпійського комітету, що ситуація з правами людини завдяки проведенню Олімпійських ігор у Росії покращиться, ми наразі підтвердити не можемо", - заявляє вона.

Втеча від реальності?

Президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах під час відкриття генеральних зборів у Сочі за три дні до початку Олімпіади висловився проти будь-яких проявів дискримінації. Але водночас він заявив: "Ми дуже задоволені запевненнями російського уряду поважати олімпійську хартію під час проведення ігор. Бах також закликав політиків не перекладати на спини атлетів критику на адресу Росії, котра цього року приймає Олімпіаду.

Правозахисники теж доволі скептично ставляться до ідеї бойкоту ігор. Їх більше непокоїть сам Міжнародний олімпійський комітет. "Що ми особливо критикуємо, це те, що МОК часто покладається на обіцянки російських відомств, коли немає певності, що вони будуть виконані", - каже Вольфґанґ Бюттнер з Human Rights Watch. Він також закидає МОК запізнілу реакцію. За його словами, проблеми з правами людини, пов'язані з будівництвом олімпійських об'єктів, відомі з 2009 року. На запит про інтерв'ю з приводу цих закидів МОК не відреагував.

Спорт, права людини та політика

Натомість особливий уповноважений ООН з питань спорту Вілі Лемке вважає такі дебати "перевантаженням олімпійського руху". Політичні дебати, на його думку, були б доречнішими на генасамблеї ООН або на саміті "великої двадцятки". Лемке застерігає, якщо дуже ретельно поставитися до вимог стандартів у сфері прав людини та довкілля, то "невдовзі буде не знайти жодного міста і жодної країни, де можна проводити Олімпійські ігри".

В інтерв'ю DW він зауважив: "Чи вважаєте ви, що в США з огляду на смертну кару у 37 штатах чи на ситуацію у Гуантанамо, з численними порушеннями прав людини можна з чистою совістю проводити великі спортивні заходи?". Утім, як наголосив Лемке, США залишаються спортивною країною номер один у світі.

Тим часом голоси критиків лунають дедалі гучніше, їх самих стає дедалі більше. Понад 200 літераторів, серед яких лауреати Нобелівської премії з літератури Ґюнтер Ґрас, Ельфріде Єлінек та Орхан Памук у відкритому листі виступили на захист свободи думки в Росії. Британська газета The Guardian надрукувала цей заклик. У листі також було піддано різкому осуду закони, спрямовані проти прав гомосексуалів.

Вольфґанґ Бюттнер з організації Human Rights Watch з огляду на масштабний тиск робить ставку на зміну свідомості. "Ми сподіваємося, що загалом під час вирішення, хто проводитиме спортивні заходи, права людини відіграватимуть більшу роль". Це, за словами правозахисника, стосується не тільки Олімпійських ігор, а й Чемпіонату світу з футболу. На будівельних майданчиках у Бразилії, де йшла підготовка до світової футбольної першості, а також у Катарі, вже було немало смертей робітників.