Онлайн-навчання або канікули: як ВНЗ в Україні економлять на опаленні

Через занадто високі ціни на газ українські виші почали експериментувати з навчальним процесом - у зимові місяці вони відміняють заняття або переводять навчання онлайн. У міносвіти проблем у цьому не бачать.

Студенти Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка - одного з найпрестижніших українських вишів - нещодавно дізналися, що взимку вони більше часу навчатимуться самостійно. Новий розклад склали, щоб зекономити гроші на опаленні. На те, щоб обігріти всі аудиторії, у ВНЗ не вистачає коштів. "Перенесення обсягу самостійної роботи на лютий та вивільнення студентів і співробітників від аудиторних занять у цей час сприятиме тому, що вони не будуть перебувати в аудиторіях, які в нинішніх умовах важко нагріти до комфортної температури. А турбота про здоров'я студентів та персоналу є нашим обов'язком", - пояснив мету такого кроку проректор університету Володимир Бугров.

КНУ імені Шевченка - не єдиний виш, який змінює умови навчання на зиму. В Національному університеті "Львівська політехніка", наприклад, новий графік стартує вже з грудня - під час зимової сесії. Усі заліки й іспити студенти складатимуть лише у чотирьох із більше 30 навчальних корпусів університету. Опалювати усі будівлі повноцінно у вишу немає грошей. "Ми шукаємо гроші самостійно, маємо надходження з наукової праці чи з продажу розробок. Але на комунальні послуги їх все одно не вистачає. Тому не йдеться навіть про економію. Якби в нас були кошти, ми б не економили", - пояснив проректор "Львівської політехніки" Олег Давидчак. Щоб не платити за опалення, на лютий у ВНЗ вирішили запровадити дистанційне навчання - до 4 березня.

Stipendien für ukrainische Wissenschaftler in Deutschland

Збільшення часу, відведеного на самостійне навчання студентів, у лютому в КНУ імені Шевченка пояснюють турботою про здоров'я студентів та персоналу

А в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу взагалі відмінили заняття у січні. "Ми подивились, що немає сенсу опалювати приміщення в цей час. Студенти і так не ходять. Вони святкують. Та й викладачі, - розповів DW проректор ВНЗ Олег Мандрик. - Ми відправляємо їх у відпустки, не використані за попередні роки. А студентів - на канікули". Тому після закінчення грудневої сесії студенти і викладачі зустрінуться аж у лютому.

Перевірятимуть знання онлайн

Якщо в Івано-Франківську просто влаштували канікули, то в інших вишах навчальний процес триватиме. У КНУ імені Шевченка завдання студентам розсилатимуть в електронній формі. "Перевірка знань буде здійснюватись у вигляді рефератів, есеїв, тестових завдань - тобто так, як передбачено програмами навчальних дисциплін форм поточного контролю", - пояснює Володимир Бугров.

Найпростіше реалізовувати "онлайн-форму навчання" "Львівській політехніці". У цього вишу вже два роки є своя університетська мережа - "Віртуальне середовище". Воно працює, як соцмережа. "Викладач має свій профіль, перелік всіх дисциплін, які він веде. Туди він може надсилати лекції, прикріпляти посилання на інші сайти. Студенти теж мають свої профілі, але вони нічого не створюють. Вони можуть дивитись завдання, проходити тести, відповідати на питання, брати участь у семінарах відносно тих сторінок, до яких їх прикріпили", - розповідає Андрій Дуда, інженер телекомунікацій "Львівської політехніки".

Ukraine Polytechnika-Uni in Lwiw

Заняття з рисунку в Інституті архітектури "Львівської політехніки"

За його словами, у програмі є й нові функції: скайп-спілкування та відеолекції. "Це дуже зручно. Туди прикріпляються всі студенти, які знають, що, наприклад, у них семінар на 15:00. І через відеозв'язок можуть слухати лекцію", - пояснює інженер. До програми студенти мають доступ зі своїх смартфонів. Ті, хто не матиме інтернету, зможуть приходити в студентську бібліотеку і, наприклад, там скачувати лекції на USB-накопичувач. 

Однак у "Львівській політехніці" визнають, що з програмою для онлайн-навчання дають собі раду не всі викладачі. За словами Дуди, молодші викладачі майже 100-відсотково користуються нею. Гірше із старшими викладачами, які бояться всього нового, додає він. "Але це - не проблема,  - пояснює проректор вишу Олег Давидчак. - Курс веде не тільки лектор, є асистенти. Якщо викладач кафедри чогось не зможе зробити, йому допоможуть. Крім того, ми вже організовували курси з користування програмою перед тим, і якщо треба буде - проведемо ще".

Реакція на нововведення

Викладачі "Львівської політехніки", особливо старшого віку, онлайн-навчання коментують стримано. Микола Гнатчук, який викладає в Інституті архітектури цього вишу, каже, що в нього вибору немає, мусить пристосовуватись. І хоча він пробував користуватись "Віртуальним середовищем", думає, що завдання надсилатиме все ж через електронну пошту, так, мовляв, надійніше. "Онлайн-навчання не є проблемою. Будемо спілкуватись так. 30 студентів все одно одночасно відповіді не надішлють.  Це все розтягнеться в часі. І потім, ми ж усе одно з ними в березні зустрінемось", - каже викладач. 

Хто в захопленні від такого рішення, то це студенти.  "Це набагато зручніше, ніж ходити на пари і мерзнути. Набагато краще сидіти собі вдома, в теплі, пити чайок і виконувати завдання. І це - більше часу для самовдосконалення. От я ніяк не можу дочитати Стівена Кінга. Тепер буде час", - розповідає першокурсниця "Львівської політехніки" Наталія Ющак.

Що кажуть у міносвіти

Скільки вишів по Україні економитимуть на опаленні, у міністерстві освіти і науки України точно не знають. Кажуть, що не ведуть таку статистку, оскільки ВНЗ не зобов'язані про це повідомляти. "Організація освітнього процесу в зимовий період та, за необхідності, корегування графіку навчального процесу регулюється ними самостійно", - повідомили DW у прес-службі міністерства. Проблем у таких заходах у міносвіти також не вбачають, оскільки "зміна графіку освітнього процесу не змінює обсяг освітньої або наукової програми", пояснюють у відомстві. 

Теми

Як додає керівництво вишів, це навіть добре, що через форс-мажорні обставини випробовуються нові схеми навчання. На думку Олега Давидчака із "Львівської політехніки", їхня навчальна мережа - це нові і більші можливості для студентів та викладачів.

Дивитись відео 02:52
Now live
02:52 хв
Усі сюжети | 15.12.2016

"Стипендіальна" реформа міносвіти: що робити студентам? (1...

Культура

Франкфуртський університет імені Ґете

Найпопулярніший німецький ВНЗ серед українських студентів - Університет імені Ґете у Франкфурті-на-Майні (Goethe-Universität). У 2016 році тут навчалось 290 українців. Цей університет не має багатовікової історії, але є одним з десяти найбільших вищих навчальних закладів Німеччини з майже 40 тисячами студентів. Серед його випускників - колишній німецький канцлер Гельмут Коль.

Культура

Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліана

Другим беззаперечним фаворитом серед українців (263 студенти) є Університет Людвіґа-Максиміліана в Мюнхені (Ludwig-Maximilians-Universität München), заснований ще у ХV столітті. Перелік лауреатів наукових і Нобелівських премій, які отримали представники цього вишу, - немов довідник "Who is Who" геніїв німецької науки: від Вільгельма Конрада Рентґена та Вернера Гайзенберґа до Конрада Лоренца.

Культура

Гамбурзький університет

Популярним серед студентів з України є і Гамбург, чий університет посідає третє місце в рейтингу. Його лекції та семінари відвідує 231 студент з України. Попри свій молодий вік, Гамбурзький університет (Universität Hamburg) вважається найбільшим академічним центром на півночі Німеччини. Він виростив аж п'ять Нобелівських лауреатів, а також безліч відомих політиків, громадських діячів та лікарів.

Культура

Магдебурзький університет

На четвертому місці за кількістю українців - Університет імені Отто фон Ґюріке в Магдебурзі (Otto-von-Guericke-Universität). Під дахом цього вишу 1993-го року об'єдналися Технічний університет, Педагогічна вища школа й Медична академія. Серед 2297 його іноземних студентів навчаються і 187 українців. Університет спеціалізується на прикладних науках та має багато популярних англомовних програм.

Культура

Університет Майнца

На п'ятому місці рейтингу найпопулярніших університетів ФРН серед українців - Університет імені Йоганна Ґутенберга в Майнці (Johannes Gutenberg-Universität Mainz). Він налічує 150 різних інститутів та клінік медичного відділення. У 2016-му тут навчалися 159 українців. Університет Майнца традиційно посідає вищі сходинки щорічних рейтингів з обміну студентами та кількості студентів-іноземців.

Культура

Дрезденський технічний університет

За кількістю студентів східнонімецький Дрезденський технічний університет (Technische Universität Dresden) посідає перше місце серед технічних вишів ФРН та шосте - за кількістю українських студентів (144 людини). На додачу до великої кількості академічних програм цей університет пропонує і 16 курсів для іноземних студентів. А життя порівняно із західними землями Німеччини - трохи дешевше.

Культура

Кельнський університет

У федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, де загалом навчається найбільше українців, старовинний Кельнський університет (Universität zu Köln) є одним з найпопулярніших. Цей третій за величиною німецький виш користується довірою працедавців, які особливо цінують випускників факультетів економіки, права та педагогіки. Кельнський університет - на сьомому місці за кількістю українців (143 людини).

Культура

Берлінський університет імені Гумбольдта

Як не дивно, але столичний Берлінський університет імені Гумбольдта (Humboldt-Universität zu Berlin) - тільки восьмий за популярністю серед українців (141 студент). Заснований понад два століття тому відомим дипломатом та мовознавцем Вільгельмом фон Гумбольдтом, він належить до когорти елітних вишів ФРН. Серед численних переваг університету - міждисциплінарні дослідницькі центри.

Культура

Рурський університет Бохума

Дев'яте місце за кількістю студентів з України (131 студент) посідає Рурський університет у Бохумі (Ruhr-Universität Bochum). Він ще не став елітним, але статус одного з найвпливовіших у ФРН уже має. Цей виш вважається лідером з нейробіології, досліджень плазми та технологій відновлювальної енергії, що неймовірно для університету, створеного лише півстоліття тому в шахтарському регіоні Німеччини.

Культура

Берлінський вільний університет

Берлінський вільний університет (Freie Universität Berlin) посідає десяту сходинку серед фаворитів українців (120 студентів). Це найбільший університет німецької столиці. Його візитівка - гуманітарні дисципліни. Відомий на увесь світ і медичний факультет на базі клініки "Шаріте", створений спільно з Університетом імені Гумбольдта.

Культура

Гейдельберзький університет

Гейдельберзький університет (Universität Heidelberg) не увійшов до Топ-10 за кількістю українських студентів у німецьких вишах. Найстаріший ВНЗ на території сучасної ФРН навчає 100 вихідців з України та посідає 11-ту сходинку рейтингу. В решті німецьких вишів навчаються від кількох десятків до двох-трьох українських студентів. Загалом 6954 українці зараховані в 150 університетів і вищих шкіл ФРН.

Культура

У якому регіоні Німеччини краще вчитися?

Якщо оцінювати популярність різних регіонів Німеччини серед української молоді, то найбільше їм до вподоби захід країни: у 22 вишах землі Північний Рейн-Вестфалія навчаються 1344 українці. Друге місце (1131 студент) посідає Баварія значною мірою завдяки престижному Мюнхенському технічному університету (на фото). На третьому - Баден-Вюртемберг з 846 українськими студентами в 15 вишах землі.