Борги ЄЕСУ
20 вересня 2012 р.
Проголошуючи своє рішення, суддя Господарського суду Києва Анатолій Івченко заявив, що в листі від 1996 року тодішній прем'єр України Павло Лазаренко надав офіційні гарантії уряду на постачання "матеріально-технічних ресурсів ЄЕСУ в рахунок погашення заборгованості за поставлений газ".
Тоді йшлося про генеральну угоду між ЄЕСУ та Міноборони Росії від 1995 року, яку ЄЕСУ не виконала, недодавши російській стороні обумовлену кількість матеріально-технічних ресурсів. Але суд визнав, що терміни позовної давності на момент подачі позову ще не минули.
Політичні мотиви
Проте, член комітету Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу Сергій Пашинський (БЮТ) в інтерв'ю DW нагадав, що терміни розгляду подібних позовів обмежені чотирма роками, а зараз вже минуло аж 16. Пашинський також спростував наявність державних гарантій України за боргами ЄЕСУ. Депутат нагадав, що раніше наявність таких гарантій спростував й міністр фінансів уряду Азарова Сергій Рибак та міністр юстиції того ж кабінету Олександр Лавринович. "Те, що влада в розпал виборчої кампанії витягла з нафталіну цю справу, свідчить, що влада розуміє, що інша справа проти Юлії Тимошенко розвалиться в Європейському суді і тому намагається терміново сфальшувати наступну кримінальну справу", – сказав Пашинський.
В переліку боргів мінфіну України ніколи не було боргу ЄЕСУ, заявив екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. В розповсюдженому його прес-службою прес-релізі економіст назвав рішення українського суду на користь Росії "нонсенсом і небезпечним прецедентом". Пинзеник заявив, що він не бачить жодних підстав для того, аби "за борги комерційної структури відповідав бюджет – тобто український вчитель, лікар, пенсіонер, військовий".
Рішення Господарського суду Києва продиктоване в адміністрації президента та використовуватиметься як брудна виборча технологія проти опозиції, заявив на брифінгу керівник виборчого штабу Об’єднаної опозиції "Батьківщина" Олександр Турчинов. "Тепер влада розповідатиме протягом всього часу, який залишився до виборів, про те, що вона не може платити пенсії та зарплати, бо їй треба віддавати якісь неіснуючі борги", – заявив політик.
Комерційний інтерес
З такою оцінкою погодився й голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик. В інтерв'ю DW він назвав політичний бік рішення українського суду головним. А також наголосив на відсутності будь-яких державних гарантій та економічних підстав для такого судового рішення. "Я думаю, що треба далі йти за процедурою, подавати апеляції та досягати рішення на користь України", – сказав Боровик.
Він впевнений, що ціла низка програшів Україною російській стороні газових суперечок в міжнародних арбітражах та в національних судах, попри деякі відмінні обставини, має дещо спільне. А саме – всі ці рішення відповідають або інтересам олігархів, або урядовців, які, на думку Боровика, мають приватний комерційний інтерес в газовому бізнесі з Москвою. "Представники цієї п'ятої колони є в Мінпаливенерго і в президентській адміністрації, вони заробляють на постачанні енергоносіїв і не зацікавлені відстоювати національні інтереси України, псуючи свої приватні добрі стосунки з російськими можновладцями", – впевнений експерт.