"Турбо-освіта"

80 відсотків батьків на заході Німеччині та половина на сході хотіли б повернути "стару" систему освіти, коли атестат зрілості діти здобували після 13 років навчання. Про це свідчать результати опитування, проведеного інститутом досліджень громадської думки Emnid. Нині реформу шкільної освіти, яка проводиться в Німеччині з 2007-го, посилено критикують.

На думку дослідника шкільної освіти Клауса-Юрґена Тільмана, реформа була підготовлена невдало. "Досі у шкільній політиці не було жодного іншого масштабного нововведення, яке наштовхнулося б на такий скепсис і протидію батьків", – цитує дослідника інформагенція dpa.

Занадто щільний графік

Ідеться про те, що у школах на рік скоротили термін навчання, але не обсяги знань, які мають засвоїти діти. Це називають "турбо-освітою". Внаслідок реформи заняття розтягуються до обіду або й до вечора, школярі не встигають усе вивчити й отримують низькі оцінки, а батьки витрачають додаткові гроші на репетиторів.

Чимало гімназій узагалі непристосовані до ущільненого графіку занять, додає Тільман. Їм бракує класних кімнат та їдалень. А дітлахам, що інтенсивно вчаться, лишається обмаль часу на спорт, позакласні гуртки й відпочинок.

Тим часом, до "традиційного" 13-річного навчання вже повертаються в окремих федеральних землях. Так, у школах Гессена з наступного навчального року школярі від першого класу зможуть обирати, як довго вчитися – 12 або 13 років. Парламент цієї федеральної землі ухвалив таке рішення у грудні, повідомляє журнал Focus. Водночас у Баварії планують запровадити додатковий "перехідний рік" , щоб діти уникли стрессу перед поверненням до старої системи.