1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Острів Тузла: Росія посилює тиск на Україну по всіх напрямках

17 липня 2005 р.

У відносинах між Україною та Росією додалася ще одна проблема - територіальні претензії. І знову каменем спотикання став острів Тузла, що в Керченській протоці. Суперечки навколо цього острова точаться вже давно - кульмінаційним вважається 2003-й рік. Аби уникнути подальшого загострення ситуація, сторони вирішили розпочати дипломатичний діалог. Від того часу вже відбувся 21 раунд переговорів, але проблему,

https://p.dw.com/p/AOF2
Фото: DW-ONLINE (Nelioubin)

�к свідчать події останніх днів, ро зв”язати так і не вдалося.

Упродовж от вже майже двох років українські та російські дипломати намагаються визначити – де ж має проходити кордон між двома державами у Керченській протоці. У Москві вважають, що цей судоходний канал можуть використовувати обидві країни. У Києві наполягають, що правами на Керченську протоку володіє лише Україна. Визначальну роль тут грає розташований по середині острів Тузла. До останнього часу він перебував під юрисдикцію України - це російський МЗС визнає, але вважає, що до узгодження проблем з делімітацією кордонів, правовий статус Тузли потрібно вважати невизначеним.

Російські експерти вбачають у такій позиції Міністрества закордонних справ Росії спробу збільшити тиск на керівництво України. Розповідає кореспондент „Німецької хвилі” в Москві Анатолій Доценко:

„Генеральний директор московського Центру політичної інформації Олексій Мухін вважає: „Росія посилює тиск на Україну по всіх напрямках”. На його думку, проблема Тузли зокрема і всієї Азовсько-Керченської акваторії взагалі досі не вирішена. Це питання, нагадує він, було заморожене адміністрацією Кучми, при чому Кремль тоді пішов на певні поступки. Одначе тепер, каже Мухін, ситуація змінилася, і Росія знову піднімає питання про збереження свого впливу в регіоні, в тому числі на ситуацію навколо острова Тузла.

Політолог зазначає, що йдеться про цілу кампанію із запровадження тих чи інших заходів політичного та економічного характеру. Вони мають нагадати новій українській владі, що, як зауважує експерт, ”руйнувати історичні відносини з Москвою і не потурати сталим російським інтересам – небезпечно”. А питання „Тузли” – це лише один з напрямків, в якому працює Кремль.

„Росія, - розповідає генеральний директор московського Центру політичної інформації Олексій Мухін, - прагматично домагається від України не противитися переслідуванню російських інтересів в СНД і поза його межами. Тим більше, що нова українська адміністрація на чолі з президентом Віктором Ющенком та прем’єром Юлією Тимошенко, надає Москві чимало приводів для роздумів і спонукає Кремль активізувати зворотні рішучі дії, спрямовані на захист російських інтересів у російсько-українських взаєминах,” - підкреслює Олексій Мухін.”

В Україні ж ситуацію, що склалася нині навколо острова Тузла пояснюють іншими чинниками. Розповідає кореспондент „Німецької хвилі” в Києві Олександр Савицький:

Провокування офіційною Москвою напруженості навколо переговорів про міждержавний українсько-російський кордон директор київського Центру стратегічних досліджень Вадим Карасьов пояснив не так черговим нападом російського імперського синдрому, як побоюваннями Кремля поширення революційного руху на теренах СНД на російську територію та намагання посилити нестабільність в українській політиці напередодні старту кампанії з виборів до Верховної Ради:

«Росія не проти того, щоб ситуація в Україні дестабілізувалася. Тому що, по-перше, їй важливо продемонструвати, що ні до чого конструктивного революції на пострадянському просторі не призводять. А по-друге, виношує таку надію, що в передвиборному політичному хаосі може народитися якась нова проросійська сила, або до парламенту можуть пройти сили, які б відновили ту схему російсько-українських відносин, яка існувала за режиму Кучми».

Однак, на думку більшості спостерігачів, російські стратеги зробили вкрай невдалий вибір, коли вирішили використати проблеми острова Тузла для досягнення таких цілей. Як і за часів будівництва греблі в напрямку Тузли з боку російського берега Керченської протоки, демарш Москви викликає роздратування та гнів більшості населення та політикуму України. Нищівній критиці заяву російського МЗС піддав навіть представник традиційно проросійських комуністів, депутат парламенту Юрій Соломатін. Він назвав авторів заяви «ідіотами» та «дурнями», зазначивши, що спровокована Москвою проблема Тузли може спричинити вибух обурення в українському суспільстві з непередбачуваними наслідками для стосунків між обома державами.

Реакція ж українського МЗС на заяву російського зовнішньополітичного відомства щодо приналежності острова Тузла була позбавлена зайвої дипломатичності та двозначності:

«Острів Коса Тузла є невід‘ємною частиною території України. Відтак, його державна приналежність ніколи не була і не буде предметом переговорів з Російською Федерацією. Заяви про те, що правовий статус острова залишається невизначеним, як це сказано в заяві міністерства закордонних справ Росії, можна розцінювати, як спробу висунення територіальних претензій до України», – сказав речник МЗС України Дмитро Свистков.

Тетяна Карпенко