Отто фон Габсбурґ: Труднощі існують для того, аби їх долати

Отто фон Габсбурґ так ніколи і не зійшов на імператорський престол. Але як глава дому Габсбурґів він успадкував титул Кайзера Австрії, Короля Угорщини. Його повний титул можна було би зачитувати дуже довго, адже в ньому перераховані усі історичні регіони, які свого часу входили до Австро-Угорщини. Згідно із цим титулом, Отто фон Габсбурґ є, зокрема, Королем Галичини і Герцогом Буковини. Але вже на початку нашої розмови доктор фон Габсбурґ запевнив, що їде до України не як монарша особа, а як простий європеєць. Під час подорожі Україною, яка триватиме майже тиждень, Отто фон Габсбурґ відвідає Київ, Чернівці та Коломию. У цих містах він зустрічатиметься з політиками, виступатиме перед студентами і просто спілкуватиметься зі старими друзями.

- Докторе фон Габсбурґ, програма Вашої подорожі до України дуже насичена, Ви запланували багато зустрічей. Яке значення має для вас ця поїздка?

„Ще під час моєї багаторічної роботи в Європейському парламенті я намагався привернути увагу до України, я робив те, що було в моїх силах. Відтоді у мене є друзі серед українців і вони мене багато разів запрошували. Крім того, моя родина має українське минуле. Незадовго до мого народження мої батьки мешкали у Коломиї, у військовому гарнізоні. Тому я вже давно підтримую контакти з вихідцями з цього краю. У ті критичні часи, коли Україна ще була частиною Радянського Союзу, я опікувався різними українськими питаннями. Українці зверталися до мене як до наступника моїх батька і матері, я завжди відповідав їм. У мене було багато контактів із українською діаспорою”.

- Яким питанням Ви плануєте присвятити увагу під час Ваших зустрічей?

„В Україні нині дуже непроста ситуація. З огляду на те, що я досі активно займаюся політикою, з цим буде пов’язаний і мій нинішній візит до України. А саме: я хочу зробити все можливе, аби допомогти Україні зберегти її державність і приєднатися до Європейського союзу”.

- Яким Ви бачите місце України в Європі?

„Україна така сама європейська держава як Польща або Австрія. У неї є повне право бути членом ЄС. Хоча би навіть з історичної або культурної точки зору. Українці є носіями європейської культури. У цьому може переконатися будь-хто у Західній Європі. Візьмемо хоча б літературу: це дивовижно, скільки наших видатних авторів мають українське походження. Особливо для австрійців це дуже важливо. Про це я хочу обов’язково згадати під час зустрічей з українськими студентами”.

- Ви впевнені в тому, що Україна буде членом Європейського союзу?

„Звичайно! Звичайно! Так, зараз в цьому питанні є труднощі. Це очевидно. Але труднощі існують для того, аби їх долати. Я вже протягом багатьох десятиліть беру активну участь у процесах європейської інтеграції, зокрема колишніх соціалістичних країн. Вони всі мали неабиякі труднощі, але ці країни впоралися із ними. Україна має абсолютне право піти цим шляхом. Це ж наші співвітчизники. Не забувайте, ми протягом тривалого періоду історії жили в одній державі”.

- Тобто, Ви думаєте, що українці мають бути наполегливими у цьому питанні?

„Абсолютно. Я би навіть сказав, що європейська єдність - це наш обов’язок. Європа – це не право лише тих, хто вже в ЄС. Європа – це право всіх європейців. За це ми мусимо боротися”.

- Але європейські політики постійно повторюють, що Євросоюз зараз не спроможний розширюватися.

„Це правда, така проблема існує. Але її створили самі політики. Представники тих країн, які вже в ЄС. Це егоїзм чистої води з боку тих, хто не хоче ділитися європейським пирогом. Із цим також треба боротися. Адже якщо ми щиро віримо в Європу, ми мусимо усвідомлювати право всіх європейських народів бути частиною європейської спільноти”.

- Часто кажуть про необхідність внутрішніх перетворень в Україні. Як Ви оцінюєте ці процеси?

„Україна зі свого боку зробила вже чимало. Українці пройшли „помаранчеву революцію”. Україна здобула свободу. Вона має президента, який на сто відсотків є європейцем. Те, що з українського боку можна зробити – частково вже зроблено”.

- Імператорська Високосте, на завершення нашої розмови дозвольте одне особисте запитання. Сьогодні Ви є громадянином багатьох країн. Крім Німеччини, де Ви вже багато років мешкаєте, у Вас є громадянство Австрії, а також Вам почесно надали громадянство деяких країн, з якими історично пов’язаний дім Габсбурґів, зокрема Угорщини і Хорватії. Ви погодилися би прийняти українське громадянство?

„Чом би й ні? Хоча я гадаю, що мені цього точно не запропонують. Але я би не відмовився, адже Україна – це частина нашої Європи”.

Розмову провів Євген Тейзе