1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Пауелл критикує Кремль: новий поворот у відносинах Росії та США?

28 січня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM4M
Серед міжнародних тем німецька преса особливу увагу приділяє візиту держсекретаря США Коліна Пауелла до Росії. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ з цього приводу зазначає: Американець у Москві. Коли йдеться про візит до Кремля члена уряду Буша, гармонійні заяви - традиційна частина протоколу. Цього принципу дотримується й міністр закордонних справ Колін Пауелл. Навіть його критика має стабілізуючу дію для президента Росії Володимира Путіна та тих, хто його підтримує. З одного боку, загрозливе зміцнення президентської диктатури або ж панібратське поводження з іншими колишніми республіками Радянського Союзу стають предметом обговорення. Але з іншого, Пауелл так само відкрито демонструє, що це все майже не стосується дружби з Вашингтоном, а отже - залишиться без наслідків, зауважує НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ і веде далі: Тому закидати американцям зраду їх власних інтересів саме німецькій стороні не личить, оскільки уряд Німеччини теж панькається з Путіним заради спільних інтересів. А вони, між іншим, мають значно більшу вагу в американсько-російських відносинах порівняно, наприклад, з суворою конкуренцією між обома сторонами в галузі енергетики або з розходженнями в уявленнях про демократію. Москва була 44 роки головною проблемою для американської безпеки. Тому уряд Буша вміє цінувати дивіденди миру в порозумінні з однією з найбільших країн Європи. Російський президент знову ж таки понад усе турбується про зміцнення своєї влади. Зовнішньополітичні ескапади цьому б тільки зашкодили. Тому Путін підтримуватиме американців до того часу, поки вони улещуватимуть його як першокласного гравця - не в останню чергу й в справах Іраку, - розмірковує газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ дотримується дещо іншої думки і робить акцент на критичних висловлюваннях Пауелла: Пауелл майже не намагався пом"якшити свої висловлювання і відверто заявив: у Росії немає реального розподілу повноважень між гілками влади, немає реальної демократії, а її поводження з країнами-сусідами викликає занепокоєння. Такі закиди не нові. Нове те, що американський уряд відкрито про них говорить. Принаймні після терактів 11 вересня США зарахували Росію до кола дружніх держав, що боряться з тероризмом. Президенти Джордж Буш і Володимир Путін мають хороші особисті стосунки. Якщо ж тепер Пауелл критикує недоліки російської демократії, це, можливо й непередбачене, але визнання власних помилок, - вважає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ. Схожу точку зору відстоює й газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ: Тепер, коли іракська війна скінчилася і американський погляд на світ знову дещо розширився, Вашингтон, здається, може собі дозволити продемонструвати стурбованість з приводу того, що в Росії називається "керованою демократією". Висловлювання Пауелла були досить однозначними в порівнянні з тим, що міністри закордонних справ, як правило, пишуть у закордонних газетах, - наголошує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ. До інших тем. Газета БАДІШЕ НОЙЄСТЕ НАХРІХТЕН пише про події в Брюсселі, де кілька країн, у тому числі Німеччина, заблокували рішення встановити однакові зарплати для депутатів Європарламенту: Якщо цю ідею втілять у життя, місячна заробітна плата депутата Європарламенту становитиме 9000 євро або ж і більше, і це означатиме, що польський або литовський депутати парламенту ЄС зароблятимуть у кілька разів більше, ніж прем"єр-міністри в цих країнах. Тому виникають сумніви, що серед нових членів ЄС це збільшить довіру до європейських інституцій, - застерігає газета БАДІШЕ НОЙЄСТЕ НАХРІХТЕН. На завершення - про внутрішньонімецьку політику. Газета НОЙЄ ПРЕССЕ повертається до дискусії про ініціативу уряду ФРН створити в країні кілька елітарних університетів: Німеччина шукає супер-університети. Їх має бути п"ять або шість, і федеральний центр готовий дати до 300 мільйонів євро, аби перетворити обрані вузи на дороговкази у понурій німецькій академічній системі. Від початку року СДПН намагається продати цю ідею під назвою "елітарний університет". Вона пасує до розрекламованого канцлером "інноваційного наступу", який повинен вивести Німеччину на перші місця в світі. Але механізм реалізації доводить, що це невдалий проект, і він навряд чи матиме успіх. Бо за допомогою виділених щорічно 250 мільйонів євро елітарних університетів не створиш, - переконана газета НОЙЄ ПРЕССЕ. Огляд преси підготували Мар"янна Кавка і Роман Гончаренко.