Передвиборна боротьба в Німеччині та повінь на півдні країни

Німецькі газети коментують повінь на півдні країни. Газета KÖLNER STADT-ANZEIGER нагадує, що причиною частих природних катастроф є потепління клімату планети:

Повені минулих років чітко демонструють, що реакція політиків на такі випробування нагадує річку зі спокійною течією. Кіотський протокол 1997-го року про захист клімату Землі виявився малоефективною спробою зменшити обсяги викидів в атмосферу парникових газів. Він набрав чинності лише 2005-го року. І майже три роки знадобилося для того, щоб Бундестаг та Бундесрат нарешті ухвалили закон про захист від повеней за наслідками катастрофи в долині Ельби 2002-го року. Нинішнє стихійне лихо свідчить, що часу на роздуми більше не лишилося. Захист клімату та боротьба з повенями не повинні розтягнутися на ціле століття, - закликає газета KÖLNER STADT-ANZEIGER.

Газета BERLINER ZEITUNG розглядає повінь на півдні Німеччини через призму передвиборної боротьби:

Канцлер несподівано відкрив для себе схильність до захисту довкілля. На його думку, Баварія занадто мало інвестує в профілактику повені. Цілком імовірно, що така критика небезпідставна. Але викликає здивування, що державний лідер національного масштабу так добре знається на бюджетному плануванні Баварії. Однак прозорість мотивів – не єдина причина, яка пояснює безперспективність розрахунку Шредера. Справа в тім, що історію передвиборних кампаній не можна повторити. Три роки тому повінь була національною катастрофою. Нині стихійне лихо в Баварії, незважаючи на всю його трагічність, є регіональною проблемою. 2002-го року після відмови від атомної енергії та змін в аграрному секторі Шредер ще міг представляти себе як канцлер, що опікується проблемами довкілля. Але після того, як під час другого періоду правління „червоно-зеленої” коаліції політика в сфері охорони довкілля опинилася в стані застою, це більше неможливо. Тому зі спробами Шредера використати стихію в передвиборній боротьбі трапиться те, що й мало б трапитися – їх змиє водою, - прогнозує BERLINER ZEITUNG.

Празька газета LIDOVE NOVINY коментує жест уряду Чехії, який вперше за шістдесят років по війні вибачився перед німцями судетського регіону, що брали участь в антифашистському русі опору. Справа в тому, що багато років роль цих людей у боротьбі з окупацією офіційно не визнавали, а німці у Чехії вважалися людьми „другого сорту”. LIDOVE NOVINY пише:

Це вибачення є хоча і незавершеним, але важливим і позитивним кроком. Причому більше для чехів, ніж для німців. Він нагадує про те, що межа між винуватцями фашизму і безвинними людьми не пролягала між націями. Адже як з чеського боку були колабораціоністи, так і серед німців були ті, хто Гітлера не підтримував і навіть чинив йому опір. ... Жест гуманності – це крок, гідний схвалення, - вважає LIDOVE NOVINY.

Німецька газета DIE WELT пише:

Можна критикувати, що Прага обмежилася тільки символічним жестом і не платитиме відшкодування тим, хто постраждав. ... Але важливішим є інше: вперше уряд у Празі знайшов мужність визнати помилки своїх громадян. „Ми себе поводили не краще, ніж інші”, - сказав якось Гавел. Тоді, незадовго після політичних змін, така заява викликала в Чехії хвилю протестів з боку всіх партій. Проти сьогоднішнього жесту відкрито виступили тільки опозиційна Громадянсько-демократична партія та її почесний голова популіст Вацлав Клаус. На берегах Влтави відчуваються зміни, - зауважує газета DIE WELT.

І на завершення – коментар з газети FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG. Видання звертається до теми відносин між ЄС та Білоруссю. Газета схвально відгукується про ініціативу Єврокомісії сприяти поширенню мовлення радіо „Німецька хвиля” на цю країну:

Багато років Єврокомісія сварила білоруського диктатора Лукашенка. Нарешті вона зібралася зробити для білорусів добру справу – через хвилі ефіру поширювати гасла демократії. Слід особливо зауважити той факт, що для цієї справи було обрано радіостанцію „Німецька хвиля”, -

зазначає FRANKFURTER ALLGEMEINE і далі пояснює:

Лукашенко не просто керує пострадянською республікою. Він ще й керує нею по-радянськи. Це передбачає вірність ідеології минулого, зокрема й гасел боротьби з Німеччиною під час Другої світової війни. Отже, передачі „Німецької хвилі” для Білорусі можуть не лише сприяти демократизації, а й покращенню образу Німеччини. Той факт, що для цієї справи довелося залучати гроші з Брюсселя, свідчить про недалекоглядність урядовців у Берліні. У них, крім високих слів у недільних промовах для „Німецької хвилі” особливо нічого й нема”, - констатує газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.