Пестициди – екологічна проблема Львівщини чи спосіб заробити?
11 серпня 2011 р.
На території Львівщини, за приблизними підрахунками, накопичено до 500 тонн непридатних пестицидів, які широко застосовували у сільському господарстві в період 70-80 років. З чотирьох прикордонних районів, у межах міжнародних програм, небезпечні відходи вже вивезено, з решти районів планують забрати до кінця цього року. На це держава виділила майже 13 мільйонів гривень.
Роботи із запакування небезпечної речовини тривають нині на найбільшому складі, у Жидачівському районі Львівщини (71 тонна). Затарення, збереження і перевезення на утилізацію довірили ізраїльській компанії "S.I.Group Consolt Ltd", яка виграла тендер, а роботи виконує підрядна організація, повідомив керівник обласного управління охорони навколишнього середовища Мирослав Хом'як. Згідно з угодою, пестициди буде знешкоджено на спеціальному заводі у Польщі.
Склади - проржавілі бочки у дірявому ангарі
Загалом на Львівщині є 60 складів з непридатними пестицидами, і більша половина зі сховищ - у незадовільному стані, зауважив в інтерв’ю Deutsche Welle голова "Бюро екологічних розслідувань" Дмитро Скрильніков. В окремих випадках, за його словами, це навіть складно назвати складами - насипи в полі просто неба, ангари, ями і таке інше. Приміром, у Жидачівському районі пестициди зберігалися у дірявому ангарі, в різному упакуванні: паперових мішках та металевих проржавілих бочках.
"Коли йдеться про вирішення проблеми за державні кошти, то завжди бракує жорсткого контролю. Незалежні екологічні організації практично не відстежують цей процес через великі обсяги і небезпеку процедури",- каже експерт. І веде далі: "Приміром, фірми, які завантажують, особливо за бюджетні кошти, зацікавленні у вазі, і нерідко домішують пісок чи каміння, щоб вага була більшою, також змішують хімікати, внаслідок чого виникає вибухонебезпечна суміш.
Спокуса до зловживань
Випадки з загорянням складів пестицидів були на Одещині. Хімічний склад речовини, яку слід вказувати на маркуванні, нерідко визначають "на око", розповідає Скрильніков. Зрештою, немає гарантії, що компанія-посередник є добросовісним партнером і вивезе на переробку за кордон ( бо в Україні таких підприємств немає) всі завантажені пестициди, каже екологічний експерт. І такі випадки недобросовісності теж були.
До того ж, працюючи через посередників, держава платить значно більшу ціну за тонну вивезеної небезпечної речовини, аніж це пропонують безпосередньо іноземні заводи, наголошує Скрильніков. В процесі вирішення цієї екологічної проблеми шляхів для фінансових зловживань чи маніпуляцій у держчиновників є чимало, запевняє голова "Бюро екологічних розслідувань".
Автор: Галина Стадник
Редактор: Захар Бутирський