1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"План Мореля": чи проковтне Київ гірку пігулку?

Дмитро Каневський4 жовтня 2015 р.

"Дорожня карта" відставного французького дипломата П'єра Мореля може стати тим компромісом, який примирить Захід і РФ у конфлікті навколо Донбасу. DW з'ясовувала, чому в Києві цей документ зустріли "багнетами".

https://p.dw.com/p/1GdFt
Фото: DW/I. Kuprijanowa

Патова ситуація з виборами на Донбасі вчергове поставила під питання життєздатність мінських домовленостей. Київ тривалий час наполягав на тому, щоб місцеві вибори, які пройдуть в Україні 25 жовтня, відбулися на Донбасі виключно у відповідності до українських законів. Самопроголошені "республіки", втім, визначили для себе інші дати голосування, не бажаючи координувати свої дії з Києвом.

Одначе тепер справи можуть зрушити "з мертвої точки". Принаймні такий висновок можна зробити зі скупих відомостей про план, поданий ветераном французької дипломатії, координатором політичної підгрупи тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі П'єром Морелем. За наявною інформацією, поширеною низкою західних ЗМІ, головна пропозиція плану - фактична згода Києва на проведення окремих виборів на Донбасі шляхом ухвалення Верховною Радою спеціального закону. Компроміс у тому, щоби ці вибори,як того бажає Київ, відбувалися де-юре за українським законодавством, але невизнані "ДНР" та "ЛНР" отримали б можливість провести їх за власними правилами. Відтак, вочевидь розраховує автор компромісного плану, може відкритися шлях й до налагодження повноцінного політичного діалогу. Цей діалог необхідний для реалізації мінських угод, які передбачають збереження Донбасу у складі України.

У Києві ці ідеї зустріли без ентузіазму. Президент України Петро Порошенко 20 вересня заявив, що розцінює документ як "особисту думку пана Мореля". Директор департаменту політики в МЗС України Олексій Макеєв у коментарі DW повідомив, що Україна не відкидає "План Мореля", а схильна розглядати його як одну з пропозицій. "У нас в Конституції немає поняття "компромісні вибори" і тут все залежить від українського законодавства", - сказав він, відзначивши, що саме мінські угоди в Києві вважають основним документом.

Французький дипломат П'єр Морель запропонував Києву "компроміс"
Французький дипломат П'єр Морель запропонував Києву "компроміс"Фото: cc-by-sa/Jwh

Проте учасники "нормандської четвірки" бачать це по-іншому. Речниця МЗС Німеччини повідомила DW, що в Берліні розглядають "План Мореля" як "основу подальшого врегулювання" кризи на Донбасі. У відомстві нагадали, що ця позиція зафіксована й у заяві міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра за підсумками останніх переговорів голів МЗС "нормандської четвірки" у Берліні 12 вересня. "Спиратися на ідеї Мореля" наступного дня запропонував і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. В МЗС Франції DW також повідомили, що вітають зусилля Мореля з вироблення компромісних пропозицій. "Досягнення домовленостей необхідне для проведення місцевих виборів та початку переговорів про особливий статус Донбасу", - йдеться у заяві МЗС Франції. В Парижі також заявили про стурбованість планами сепаратистів провести окремі вибори.

"Чеченізація" Донбасу або Придністровський сценарій?

Марія Золкіна
Марія ЗолкінаФото: Demokratische Intiativen

Водночас в експертному середовищі оцінки "Плану Мореля" кардинально розійшлися. В українській столиці цей документ сприймають не інакше як ультиматум. Як зазначила у розмові з DW аналітик київського центру "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна, західні партнери схиляють Київ до компромісу у питанні виборів на Донбасі, користуючись важелем економічної і політичної залежності від західної допомоги. Золкіна попереджає, що згода українського керівництва на "План Мореля" де-факто означатиме не лише визнання суб'єктності "квазі-утворень" "ДНР/ЛНР", але й примусить Київ "воскрешати" закон про особливий статус Донбасу. "Ми будемо зобов'язаними економічно і фінансові ці території утримувати, але адміністративно і політично не матимемо жодного впливу на те, що там відбувається", - каже Золкіна.

Про великі ризики для Києва говорить і Ендрю Вілсон з Європейської ради із закордонної політики. В інтерв'ю DW він назвав пропозиції П'єра Мореля "катастрофічними" та запропонував "викинути їх у смітник". "Якби пропозиція Україні полягала у замороженні конфлікту, як вона того хоче, в цьому був би сенс - щось на кшталт придністровського сценарію. Але Росія тисне в іншому напрямку, намагаючись "чеченізувати" цю проблему", - каже Вілсон, пояснюючи, що формальне збереження Донбасу у складі України дозволяє Москві дестабілізовувати решту країни. Позицію ж ЄС, якому, за оцінками Вілсона, йдеться про зняття санкцій та залучення Москви до вирішення кризи в Сирії, аналітик вважає "недалекоглядною".

Прямий канал Вашингтон-Москва?

Зустріч голів МЗС країн "Нормандської четвірки" в Берліні
Зустріч голів МЗС країн "Нормандської четвірки" в БерлініФото: Reuters/T. Schwarz

Утім, "План Мореля", судячи з усього, важко вважати суто європейською пропозицією. За даними DW з дипломатичних джерел у Парижі, деякі пропозиції на перших етапах обговорювалися напряму між Вашингтоном та Москвою. Ще у травні заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила про бажання Вашингтона посилити роль у врегулюванні конфлікту на Донбасі. У червні в Кремлі повідомили про встановлення нового каналу зв'язку з Вашингтоном для переговорів щодо Донбасу.

За даними джерел DW, наприкінці липня Вікторією Нуланд та статс-секретарем МЗС РФ Григорієм Карасіним були вироблені загальні нариси компромісних пропозицій, вдосконалення яких доручили важковаговику французької дипломатії П'єру Морелю. Коли ж пакет пропозицій Мореля був попередньо узгоджений - президент Франції Франсуа Олланд виступив з пропозицією організувати зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" у Парижі в жовтні та допустив скасування санкцій проти РФ у разі прогресу в мирному врегулюванні.

"В України спливає час"

На думку паризького аналітика з політичних та безпекових питань Матьє Булега, Україна сьогодні просто не в стані відповісти "нормандській четвірці" відмовою. "В України спливає час і варіанти дій. Їй слід йти на компроміс, українці про це знають, але проблема в тому, що вони цього не хочуть робити", - каже Булег.

Останнім часом в міжнародній політиці з'явились серйозніші ніж Україна проблеми, зазначає французький експерт. Це, передусім, Сирія, боротьба з "ІД" та міграційна криза в Європі. Захід дуже волів би залучити до їх вирішення Росію. "І якщо це означає зробити поступки щодо України - нехай буде так. Це проблема міжнародної політики - треба на все дивитися у великому контексті", - каже Булег.

Ризики для влади

На думку опитаних DW експертів, українському керівництву буде важко прийняти "План Мореля", адже він криє у собі безліч іміджевих та електоральних загроз для влади: після шести хвиль мобілізації їй доведеться пояснювати громадянам мотиви раптової поступливості.

Конституція розбрату. Чи допоможуть нові положення припинити війну

Відтак владі доведеться і всерйоз взятися за децентралізацію та інші непрості конституційні реформи з "вибуховим" потенціалом. Кожне таке голосування у Верховній Раді обіцяє буде неабияким викликом, враховуючи те, що вже перше голосування за конституційні зміни завершилося кров'ю, сутичками біля парламенту та смертю трьох бійців Нацгвардії.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою