1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

План на 30 років: міста України перейдеть на зелену енергію

Вікторія Прихід
1 жовтня 2018 р.

Користуватись лише відновлюваними енергетичними джерелами вирішили чотири міста України, які прагнуть повністю відмовитись від викопного палива. На це вони відвели собі три десятиліття.

https://p.dw.com/p/35e56
Львівська ТЕЦ
Львівську ТЕЦ вважають одним із найбільших забруднювачів повітря у містіФото: DW/V. Prykhid

"Електричний транспорт, будівлі з адаптованих матеріалів, з нульовими викидами, сонячні колектори на дахах, вітрові електростанції на доступних місцях, теплоенергоцентралі, переобладнані під біопаливо, LED-освітлення вулиць",  - так описує ідеальний вигляд міста зі 100-відсотковою відновлюваною енергетикою Світлана Романко, координаторка організації 350.org у регіоні Східна Європа, Кавказ, Центральна Азія.

За її словами, у світі є міста, які вже досягли цього ідеалу - швейцарський Базель, ісландський Рейк'явік, американський Барлінгтон, і ще десятки таких, які "на фінішній прямій". На думку Романко, зможуть такими стати і чотири українських міста: Кам'янець-Подільський, Чортків, Житомир та Львів, які нещодавно підписали з громадською організацією 350.org меморандум про повний перехід до 2050 року на відновлювані джерела енергії.  За словами Світлани Романко, для України цей енергетичний перехід від викопного палива до чистої енергії  - історичний процес: у такий спосіб і Україна долучається до боротьби зі зміною клімату. І хоча меморандум - це документ про наміри, але його виконання, за словами Світлани Романко, контролюватимуть громадські організації.

Спершу українські міста писатимуть енергетичні плани і кліматичні стратегії, відтак інтегруватимуть їх у вже існуючі свої програми. При цьому, спосіб переходу на "зелену" енергетику у кожного міста буде свій, оскільки ресурсні, географічні, погодні умови у кожного міста різні. Участь у цій угоді дасть містам доступ до міжнародних фондів, які допоможуть фінансувати перетворення.

Найбільший клопіт у найбільших міст

Львів доєднався до угоди останнім, тому навіть приблизного плану переходу на чисту енергетику ще не має. Для нього, на відміну від стотисячного Кам'янець-Подільського чи тридцятитисячного Чорткова, меморандум - найбільший виклик, бо у місті - майже 800 тисяч жителів, тож енергоспоживання - більше в рази. "Однозначно, будемо працювати над зменшенням обсягів споживання газу. Але конкретніше зможемо говорити про це, коли буде скликана робоча група, яка і визначить механізми роботи і порядок написання плану. Плануємо і громадськість до цього залучати", - пояснив DW керівник управління енергоменедженту Львівської міської ради Роман Васьковець.

В той час, як Львів ще думає, яким чином перейти на "чисту" енергетику, Житомир вже знає, як будуватиме стратегію переходу на відновлювані джерела. "Програму із заміни вуличного освітлення на світлодіодне ми вже почали", - звітує директор  комунального підприємства "Агенція розвитку міста" з Житомира Борис Пахолюк. "Плануємо розвиток мережі електротранспорту, через закупівлю додаткового рухомого складу. Хочемо модернізувати котельні. Також будуємо теплоцентралі (ТЕЦ), які генеруватимуть теплову та електричну енергію і які працюватимуть на біопаливі з дерев'яної щепи і відходів з полів сільськогосподарських фермерських господарств", - каже він і зізнається, що замістити обсяги споживання енергії на нинішньому рівні на сто відсотків - не реально. "У Житомирі - 260 тисяч жителів, перевести повністю всі ТЕЦ на щепу - не можна. Хіба що про це можна говорити, якщо скоротимо споживання енергії вдвічі",  -  продовжує Пахолюк.

Сумніви екологів

У те, що українські міста-учасники меморандуму, зможуть повністю перейти на "зелену" енергетику, хай навіть за 30 років, не вірить еколог групи "Охорона довкілля" "Реанімаційного пакету реформ" Алла Войціховська. Вона переконана, що Львову бракує необхідних ресурсів. "Відновлювані джерела - це ГЕС, вітрові, сонячні електростанції. ГЕС - відпадають, у нас - немає річок. Вітрові станції - теж малоймовірно, у Львові немає таких місць. Єдина надія - на сонячні батареї.  Але це економічно вигідно ставити на багатоповерхівках в новій частині Львова, а не старій", - каже вона і переконує, що ці плани занадто амбітні: навіть європейські міста поки розраховують лише на 50 відсотків чистої енергії, зауважує Войціховська.

Крім того, подібну угоду українські міста вже підписували. "Угоду мерів", яка зобов'язує підвищувати енергоефективність та зменшувати викиди вуглецю на 20 відсотків, погодив 181 населений пункт України, але не всі її виконують. Наприклад, у Львові, який підписав її ще у 2009-му, кажуть, що виконанню заважає розвиток міста. "Питоме споживання енергії на метр квадратний,  якщо говорити про конкретні споруди, то воно у нас знижується, але абсолютне споживання залишається без змін, оскільки щороку в місті відкривають нові заклади, які впливають на показники енергоспоживання", - пояснює Роман Васковець. 

У Житомирі теж наразі викиди змогли зменшити приблизно на 10 відсотків, але кажуть, що до кінця дії угоди у 2020 році ще все встигнуть. Результати виконання "угоди мерів" не розчаровують Світлану Романко, вона свідома, що і меморандум можуть виконати не на 100 відсотків. 

Але навіть попри те, що цілі виглядають нереальними, меморандум однаково корисний містам, визнає еколог Алла Войціховська. "Навіть якщо вдасться досягти кількох відсотків - це теж, хай і малий, результат. І, можливо, це стане стимулом розвиватись в цьому напрямку далі", - переконує вона.

Експеримент у Нідерландах: дорожні огорожі генерують електрику (30.07.2018)