Подвійний саміт у Канаді: дорогий захід на тлі розмов про заощадження

Групи найпотужніших держав світу, які сконцентрувалися на проблемах реформування банківської системи та зміцнення європейської валюти. Політичні керманичі постали перед непростою дилемою подолати чималі розбіжності між найпотужнішими економічними гравцями – США з одного боку і Євросоюзом з іншого. Сполучені Штати закликають поки не відмовлятися від економічних стимулів, запроваджених у багатьох державах для боротьби з кризою. Вашингтон переконує, що головне завдання – це домогтися відновлення стійкого економічного розвитку. Так, міністр фінансів США Тимоті Ґейзнер закликав учасників зустрічі шукати баланс між економічними стимулами і скороченням дефіцитів. За його словами, Японія і деякі європейські країни повинні докласти більших зусиль не стільки для скорочення бюджетних витрат, скільки для посилення внутрішнього попиту.

Франко-німецьке порозуміння

Європейські країни, у свою чергу, заявляють про необхідність скорочення бюджетних витрат і більшої фінансової дисципліни, про що заявила журналістам Анґела Меркель по закінченні зустрічі Великої вісімки

«Я ще раз чітко подала наше бачення того, що заходи заощадження, до яких ми вдаємося, спрямовані на підтримку економічного зростання. А економічне зростання і розумний курс заощадження не йдуть врозріз одне з іншим. Це заходи, спрямовані на скорочення безробіття, що пожвавить внутрішній попит. Тобто структура нашого пакету не заважає зростанню, а навпаки», - зазначила Меркель.

Ще до відкриття саміту, оглядачі подейкували, що цей підхід німецького канцлера до вирішення економічних негараздів явно не до душі Франції. Однак міністр фінансів Франції Крістін Лаґард поспішила розвіяти ці твердження. «Між нами немає розбіжностей і прірви. Обидві наші держави мають спільну мету збереження економічного зростання та скорочення бюджетного дефіциту та боргів. На цей момент Німеччина робить все можливе заради цього, але всі ми можемо робити ще трохи більше», - сказала Лаґард.

Без особливого прориву

Аналітики ж відзначають, що учасникам саміту було вкрай необхідно посилити імідж «спільної відповідальності» за стан глобальної економіки, який вони розбудовували упродовж останніх майже двох років, після початку економічної кризи. Одначе, із відходом кризи відходить і світова солідарність. Наприклад, господарка саміту, Канада вважає, що економіки не можна розвивати лише за допомогою підняття податків.

Тож з яких питань керівники провідних держав світу усе ж дійшли згоди?

Якщо проглянути "Консенсус Мускокі" - документ, ухвалений учасниками саміту, то економічні аналітики насамперед звертають увагу на зобов’язання мобілізувати 5 мільярдів доларів на допомогу бідним країнам. Решта зобов’язань стосувалася вже питань політичних. Тим часом, за оцінками фінансистів опитаних телекомпанією CNN, підготовка та проведення подвійного саміту у Канаді обійшлася у мільярд доларів. Втім, схоже навіть у посткризовий, нестабільний період лідери заможних держав поводяться за філософією Доктора Зло з пародійної комедії «Остін Пауерс», який казав, що "сьогодні мільярд доларів – це вже не те, що колись".

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Леся Юрченко