Подвійні стандарти в зовнішній політиці Ґергарда Шредера

Доволі жорстку критику поведінки канцлера Шредера в Сочі знаходимо в коментарі газети ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Наскільки товариські взаємини узгоджуються з мораллю? Це, звичайно, хитре запитання. Особисті зближення в колах політиків найвищого рангу не повинні порушувати порядності. Утім, щоб довго не базікати, скажемо прямо: канцлер Ґергард Шредер дуже невдало репрезентував Німеччину на чорноморському саміті з Володимиром Путіним та Жаком Шираком, -

рішуче заявляє ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і пояснює цю думку так:

Через два дні після маріонеткових виборів у Чечні, які Європейським союзом, а також канцлерівською СДПН були визнані недемократичними, Шредер не придумав нічого кращого, як висловити Путіну своє розуміння у словах і діях. Можливо, за зачиненими дверима він говорив щось інше, як це стверджують довірені особи канцлера. Але своїми схвальними публічними заявами він звів усе це нанівець. Адже від нього очікували відкритої критики і вимоги чітких пояснень. Шредер знову дозволив Володимиру Путіну скористатися собою, -

вважає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і далі продовжує:

Безумовно, існує дуже багато причин налагоджувати добрі взаємини з Москвою. Енергетичні ресурси, європейська політика, питання миру в Кабулі, Багдаді й Косові – у цих пунктах слід посилювати взаємну довіру та співпрацю. Але всього цього неможливо досягнути тишком-нишком. Сподіваємося, що настане час, коли й канцлер знайде в собі мужність сказати правду. А вона звучить так: путінська чеченська політика є неприйнятною, – наголошує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Про те, що Шредер послуговується у зовнішній політиці подвійними стандартами читаємо в коментарі газети НОЙЄ ПРЕССЕ:

Треба міцно заплющити очі, щоб, як канцлер Шредер, заявити, що не було «жодних відчутних порушень» під час президентських виборів у Чечні. Адже гідних конкурентів на вибори не було допущено, а путінський протеже мав ще й привілейований доступ до ЗМІ. Російські збройні сили та міліція тримають у страху цілу республіку. І це можна назвати вільними виборами? Наскільки критично засуджував Шредер Джорджа Буша, настільки ж поблажливо він сприйняв путінські непереконливі виправдання, – підкреслює НОЙЄ ПРЕССЕ.

Перейдемо до іншої теми. Екс-президент Югославії Слободан Мілошевич виступив перед Гаазьким трибуналом зі словом на свій захист. Його промову коментує газета ВЕЛЬТ:

Першими об»єктами атаки Мілошевича стали німецькі політики, котрі, за його словами, винні в розв»язанні балканської війни, оскільки поспішили визнати незалежність Хорватії. «Німецький міністр закордонних справ Ґеншер – головний злочинець, котрий зруйнував Югославію», – заявив Мілошевич. Але не лише Ґеншер, а ціла світова спільнота, на переконання югославського екс-диктатора, старанно працювала над розшматуванням його батьківщини. Тобто ми знову почули його улюблену теорію змов, – зазначає газета ВЕЛЬТ.

Продовжуючи тему, газета ШТУТҐАРТЕР НАХРІХТЕН вказує на лицемірство югославського екс-диктатора:

Під час війни в Боснії та Косові Мілошевич мав чи міг би мати усі можливості контролювати події. Якщо він про щось не знав, то хіба що навмисно. Утім, жоден мародер, вбивця чи ґвалтівник не був за час його правління звинуваченим. Жодним словом він не засудив воєнні злочини. Навпаки: Мілошевич сам поповнював поліційний апарат своєї країни кримінальними елементами, аби їм не стояла на заваді мораль правоохоронця. Безумовно, злочини чинилися й з протилежних сторін. Але один злочин не виправдовує інший. І саме це продемонструвати є головним завданням Гаазького трибуналу, – вважає ШТУТҐАРТЕР НАХРІХТЕН.