1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Варшава хоче санкцій

Захар Бутирський24 січня 2014 р.

Кровопролиття та загибель людей на протестах в Україні вкрай стривожили громадськість та політиків у Польщі. У Сеймі є консенсус щодо резолюції про адресні санкції проти українських високопосадовців.

https://p.dw.com/p/1AwTv
Nationalversammlung in Polen
Фото: picture-alliance/dpa

"Ситуація в Україні дуже нагадує Польщу перед запровадженням воєнного стану",- каже Збіґнев Буяк, якому в середу відмовили у в'їзді в Україну, де він збирався долучитися до протестів проти влади. Буяк був одним з лідерів профспілкового руху "Solidarnosz" Леха Валенси, повстання якого у 1981 році намагався подавити військовими засобами генерал Войцех Ярузельський.

Паралелі із 1981-им роком у Польщі

"У дні "Солідарності" уряд також стріляв по людях", - додає 30-річний охоронець Давид Дабровський в інтерв'ю агенству AFP. Він каже, що серед поляків тоді не було такого розколу, як серед українців. У Польщі, за словами Дабровського, буквально за одну ніч на протест піднялися 10 мільйонів людей. "Західна Україна хоче вступу до ЄС, Схід каже ні", - пояснює він.

По польському телебаченню цілодобово транслюють зйомки київських протестів, шпальти газет рясніють коментарями про кровопролиття в Україні. "Режим пройшов точку неповернення", - написав польський історик та головний редактор Gazeta Wyborcza Адам Міхнік. За його словами, Польща підтримує суверенітет українського народу та демократію в Україні, але країна, додає він, перебуває на межі війни.

Варшавський політолог Марія Пжеломієць каже, що поляки занепокоєні можливим подальшим загостренням ситуації в Україні, в разі якого їм потрібно рахуватися із прийомом українських біженців. Наразі у Польщі працюють близько 200 тисяч українців, інформує AFP.

Офіційна Польща ставить питання про санкції

Лідер "Solidarnosz" Лех Валенса у 1981-му
Лідер "Solidarnosz" Лех Валенса у 1981-муФото: Getty Images/Keystone

Прем'єр Польщі Дональд Туск 22 січня заявив про намір обговорити із керівництвом Єврокомісії спільні дії Польщі та ЄС. У тому числі – застосування санкцій. "Санкції стосовно України будуть основним інструментом", - констатується у повідомленні прес-служби прем'єра. Маються на увазі не санкції проти України в цілому, а адресні обмеження в'їзду до Шенгенського простору окремих представників української влади та їхніх родин, а також замороження рахунків цих осіб на території ЄС.

Голова польського МЗС Радослав Сікорський у своїй заяві підкреслив: "Ми закликаємо обидві сторони виявити стриманість. Але головною причиною того, що сталося, став відхід зі шляху назустріч Європі та шляху реформ, а також ухвалення репресивних законів".

У польському сеймі підготовлено проект резолюції із закликом до міжнародної спільноти запровадити санкції у разі подальшого придушення протестів керівництвом України, повідомляє сайт niezalezna.pl. За його інформацією, існує консенсус серед депутатів на користь такої резолюції. Президент і колишній голова сейму Броніслав Коморовський провів телефонну розмову з президентом Януковичем.

Розчарування бездіяльністю Європи

Однак польський охоронець Дабровський розчарований тим, що Європа не запроваджує санкцій, незважаючи на заклики громадськості: "Польський уряд, як і всі у ЄС, нічого не робить для України. Неначе вони не упевнені, чи вони і справді хочуть бачити Україну в ЄС".

Президент Польщі Броніслав Коморовський під час візиту в Україну (2012)
Президент Польщі Броніслав Коморовський під час візиту в Україну (2012)Фото: picture-alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій