1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Поляки торують дорогу в Євросоюз

7 січня 2006 р.

Після об’єднання Євросоюзу мешканці Польщі почали пильніше придивлятися до нерухомості, що розташована у сусідній Німеччині. Нині поляки активно заселяють порожні квартири східних німців, які переселяються до західних федеральних земель. На сході Німеччини, на відміну від Польщі, житло кращої якості та й подекуди - дешевше, адже на нього немає попиту

https://p.dw.com/p/AM83
Фото: dpa - Fotoreport

Увесь час, що передував вступу Польщі до Євросоюзу, місцеві противники спільної Європи лякали поляків заможним німцем, який „прийде і викупить нашу рідну землю”. Поодинокі випадки «німецької приватизації», коли якусь сільську хату купували через підставних поляків, інколи роздмухувалися ледь не до національної трагедії. Нині Іноземцям дуже тяжко придбати в Польщі нерухомість, а можливість купувати сільськогосподарські чи лісові угіддя відкриється перед ними лише через 12-ть років.

Тим часом, поляки поступово торують собі дорогу до Німеччини, освоюючи новий життєвий простір. Беата Васер з воєводського міста Щецін очолює “Сусідське Бюро”, відкрите за гроші Євросоюзу 2004-го року як консультативний пункт Щецінського Університету. Вона говорить, що часто польському студенту зі Щеціна вигідніше знімати квартиру на німецькому боці. Керівництво прикордонного німецького району навіть вигадало гасло: “Навчайтесь в Щеціні, а проживайте в Укер-Рандов”.

”Є такі випадки, що поляки працюють в Щецині, але їздять на роботу через кордон, бо вони проживають і відпочивають на німецькому боці, особливо у повіті Укер-Рандов.”

Тим, що громадяни Польщі селяться у сусідній, країні задоволені обидві сторони. Для поляків - це надія на краще життя, а для німців зі східних земель - це можливість заселити пусті квартири і будинки:

“З цих німецьких прикордонних територій більшість молодих німців втікають в глибину ФРН, вони переїжджають до більших міст типу Берлін чи Гамбург, а тут, на нашому прикордонні, з німецького боку - Пасевалк, Пенкун, Льокнітц... залишаються лише старші. Завдяки цьому там більше життєвого простору. Поляки знаходять собі роботу чи то в крамниці, чи відкривають власні фірми”

– каже Беата Васер, “Сусідське Бюро” якої вже перейшло на самостійні хліба. На сьогодні за його допомоги на німецькому боці в повіті Укер-Рандов поселилося сто польських сімей. У базі даних фірми є ще 300 осіб для яких співробітники зараз шукають в Німеччині пропозиції з нерухомості.

Журналіст газети Märkische Oderzeitung з Франкфурта на Одері Дітріх Шредер, який часто буває у сусідніх Слубицях з польського боку, стверджує, що переселення поляків до Німеччини далеко не масове.:

”Ті звичайні поляки, які не мають квартири в Слубицях, чи якщо й мають, але не можуть її оплатити, то вони також не мають грошей заплатити за квартиру і у Франкфурті. Загалом поляків, які проживають у нашому місті, може набереться всього з пів тисячі”.

Дітріх Шредер зізнається, що чисельність Франкфурта швидко знижується, а другого боку Одри, в Слубицях кілька тисяч людей шукають квартири. Роберт Рисс - головний редактор “Gazety Chojenskiej”з містечка Хойна, що на розташовано між Щецином та Слубицями, впевнений, що незабаром все більше і більше поляків оселятиметься в Німеччині

“Багато фактів вказує на те, що цього не уникнути, що можна пояснювати навіть не стільки словами великої чи малої політики чи соціальними справами, а звичайними правилами фізики. Там утворилися великі пустки, які необхідно заповнити. Незважаючи на велике безробіття з німецького боку на бранденбурзько-польському прикордонні не вистачає людей, які би працювали за певними спеціальностями”.

Роберт Рисс каже, що не так давно бургомістри німецьких прикордонних містечок закликали центральну владу у Берліні скоротити період заборони працевлаштування поляків, адже німцям потрібні медсестри, комп’ютерщики, продавці.

Тим часом у польських газетах все частіше згадують про українців – лікарів, водіїв, будівельників. Десятки тисяч польських робітників і спеціалістів вже виїхали, або пізніше виїдуть до країн Західної, Північної і Південної Європи. Хто ж їх замінить?

Володимир Прядко