Політична реформа в Україні: президент робить хід конем

Після тривалих суперечок навколо ухваленого в першому читанні проекту конституційної реформи, після досить суворої резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно України, президент Леонід Кучма виступив з телевізійним інтерв"ю і зробив кілька важливих політичних заяв, які певною мірою перекреслюють зміст ухваленого у Верховній Раді законопроекту. Прокоментувати ці заяви ми попросили німецького політолога Райнера Лінднера. У телевізійному інтерв"ю Леонід Кучма заявив, що не балотуватиметься в президенти на третій строк і готовий відмовитися від ідеї обрання президента парламентом. Політолог Райнер Лінднер пояснює такий несподіваний поворот хвилею протестів як в середині країни, так і за її межами: «Під час дискусії явною стала рішуча реакція громадськості, і саме цим можна пояснити такий раптовий поворот. Україна не може дозволити собі зараз двох речей - подальшої втрати авторитету, а також послаблення позицій президента, адже, в такому випадку це матиме великий вплив на обрання його наступника». На думку німецького політолога, зауваження Леоніда Кучми, що на Україні завжди були гетьмани, що обиралися, а також його заклик до майбутніх кандидатів у президенти змагатися можна розглядати як початок передвиборної боротьби: «Можна виходити з того, що президент, звичайно ж, прагне знайти собі наступника. Мені здається, що найближчими місяцями ми спостерігатимемо дуже гостру передвиборну боротьбу. Питання, хто в результаті здобуде перемогу, залежатиме від того, наскільки вільним буде доступ опозиції до засобів масової інформації, наскільки вільно такий політик, як Ющенко, зможе представляти в ЗМІ свої погляди». Водночас Райнер Лінднер не виключає, що в останній момент все може змінитися і Леонід Кучма, «на прохання трудящих» вирішить балотуватися ще раз: «Такі повороти можливі завжди. Ми бачили їх протягом останніх тижнів під час дискусії навколо Конституції. Зокрема, такий поворот стане можливим, якщо показники популярності Ющенка й далі зростатимуть, або ж, якщо інші кандидати, що розпочнуть президентські перегони, не матимуть таких показників популярності». Райнер Лінднер розцінює заяву президента України, що нинішній уряд під керівництвом Віктора Януковича залишатиметься при владі до самих президентських виборів, як ознаку того, що Янукович також може стати кандидатом у президенти: "Останніми місяцями ми бачили, що донецький клан набирає сили. Нинішню ситуацію можна назвати збалансованою, якщо подивитися на неї з точки зору розподілу посад між дніпропетровським та донецьким кланами. Між цими двома групами існує також певна угода про розподіл інтересів. Тобто Янукович - це можливий кандидат у президенти, який відіграватиме свою роль. Той факт, що його, по суті, не піддають критиці, незважаючи на труднощі з реалізацією реформ, говорить на користь того, що він може стати кандидатом у президенти. Хоча ці слова Кучми можна розглядати і як бажання мати дієздатний уряд". Якщо передвиборна боротьба справді буде такою суворою, як це зараз виглядає, вважає Райнер Лінднер, - то можна очікувати, що й у парламенті відбуватимуться подальші сутички, а питання, хто може купити найбільшу кількість голосів, і надалі відіграватиме центральну роль. А тому і протягом наступних місяців Україна буде залишатися державою, яка ще довго не зможе досягти критеріїв, необхідних для вступу до ЄС. Що ж стосується ролі парламенту в процесі ухвалення законопроекту про конституційну реформу, то німецький політолог розглядає це як ознаку низької політичної культури: "Це ясний знак того, що політична культура в Україні залежить від влади, що немає незалежного розвитку парламентаризму, що від угруповань, близьких до президента залежить, яка дискусія про конституційну реформу взагалі точитиметься в парламенті, а не визначатиметься самим законодавцем. Усе це явища, які повертають нас до суті проблеми, а саме - до того факту, що розвиток політичної культури тісно пов"язаний з розвитком демократії. Ясно, що ця суперечка навколо конституційної реформи завдала шкоди парламенту. Якщо конституційна реформа виявиться лише акцією, яку розпочали з нуля і якій надали надзвичайно потужну підтримку ЗМІ, якщо ця акція не матиме політичного успіху, це ще раз продемонструє, що будь-яке рішення президента може знайти підтримку в парламенті за умови докладення до цього певних зусиль. А це не можна назвати позитивним розвитком. Адже демократія повинна походити саме з парламенту, а не спускатися згори виконавчою владою". Марія Копиленко