Політичний нарцисизм Тоні Блера

Теми нинішнього огляду преси - поразка Лейбористської партії на комунальних виборах в Англії та нові правила отримання німецького громадянства. Після приголомшливої втрати лейбористських мандатів на комунальних виборах в Англії британський прем’єр-міністр Тоні Блер провів досить радикальні перестановки в своєму уряді. Як багато часу виграв для себе Блер, розмірковує австрійська газета DER STANDARD:

Це може перетворитися на довгу й нудну гру на затягування часу - геть як у випадку його попередників Джона Мейджора та Маргарет Тетчер, яким також не хотілося поступатися владою. Те, що такий критично налаштований політик, як міністр закордонних справ Джек Стро мусив залишити уряд, видає справжню причину перестановок в уряді. У кінцевій фазі свого правління Блер хоче оточити себе якомога більшою кількістю надійних людей та позбутися непевних кадрів, які порушують рівновагу в уряді й могли б стати союзниками Ґордона Брауна, коли йшлося б про повалення Блера, - припускає австрійська газета DER STANDARD.

На думку датської газети POLITIKEN:

Блер рішуче налаштований на те, щоб змінити на свою користь настрій у суспільстві після поразки його партії на комунальних виборах в Англії. Він прагне продемонструвати, що, як і раніше, впевнено тримає в руках кермо корабля, навіть якщо цей корабель тоне. Утім, Блер хоче за будь-яку ціну повернути своєму судну попутний вітер, який він мав до початку війни в Іраку 2003 року. Можна сказати, що на карті стоїть політичне майбутнє Блера, - коментує датська газета POLITIKEN.

Тоні Блер втратив останній шанс достойно відступити, пише польська газета RZECZPOSPOLITA:

Те, як Блер хапається за владу, нагадує такий собі політичний нарцисизм. Він створює враження політика, який має намір остаточно скинути свою партію в прірву. Його політичні суперники мають привід порадіти. Дев’ять років тому серія гучних скандалів добряче зіпсувала імідж консерваторів. Сьогодні на останньому видиханні Блер. Адже долю будь-якого уряду вирішують не стільки його досягнення, скільки невдачі, - зауважує польська газета RZECZPOSPOLITA.

Як констатує швейцарська газета TAGES-ANZEIGER:

Через дев’ять років перебування на прем’єрській посаді Тоні Блер дійшов до точки, коли йому залишається небагато простору для дій. Перетрус Кабінету свідчить про його безпорадність. Можна припустити, що це початок вкрай сумного кінця для Тоні Блера? Так не мало статися - принаймні не такий кінець передрікали британському прем’єрові, - читаємо у швейцарській газеті TAGES-ANZEIGER.

Британська газета THE TIMES робить такий висновок:

Перестановки в уряді є, як правило, в ліпшому випадку марними, а в гіршому - руйнівними. Марними вони є в тому сенсі, що вплинути на громадську думку в такий спосіб навряд чи можна. А руйнівними - тому що міністрів, які вже достатньо тривалий час перебували на своїх посадах, щоб почати щось у цьому метикувати, звільняють, а новим потрібен час. Тоні Блер був настільки непохитним, наскільки й незграбним у своїх урядових перестановках, - підсумовує британська газета THE TIMES.

До іншої теми. Запровадження суворіших правил для претендентів на німецьке громадянство широко обговорюється в німецькій пресі. Відтепер їм належить складати обов’язковий іспит на знання німецької мови, а також пройти курси країнознавства. Газета DARMSTÄDTER ECHO з цього приводу пише:

Нові правила отримання німецького громадянства не є гарантією того, що таким чином вдасться захиститися від проникнення до країни „поганих хлопців” чи запобігти появі нових гетто. Країнознавчі курси, строгі тести та інші вимоги до претендентів на громадянство - усе це не більше ніж спроба наблизитися до мети, про яку не можна з впевненістю сказати, що її вдасться досягти, а саме: інтеграція. До нових громадян треба ставитися не як до загрози для суспільства, а як до потенціалу, який можна використати на благо Німеччини, - зазначає DARMSTÄDTER ECHO.

Тему продовжує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

Нічого не маємо проти суворіших правил отримання громадянства. Адже йдеться зрештою не про членство в якомусь фітнес-клубі. Утім, було б добре, якби міністри, які дорікають новоспеченим громадянам Німеччини незнанням основ німецької конституції, самі їх дотримувалися і не поводилися з іноземцями-претендентами як з громадянами другого класу. Інтеграція - це дуже чутлива річ - як для нових громадян, так і для корінних німців. Це свого роду іспит на зрілість для цілого суспільства, - переконана SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.