1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Політичні мрії „російських німців“

Олександр Павлов30 вересня 2006 р.

Після розпаду радянської держави до Німеччини приїхали сотні тисяч „російських німців“. Не всім із них вдалося швидко інтегруватися у німецьке суспільство, особливо переселенцям старшого віку. Аби зарадити цим проблемам, деякі „російські німці“ подаються у політику.

https://p.dw.com/p/AO7D
Поки старші переселенці займаються політикою, молоді покращують знання німецької
Поки старші переселенці займаються політикою, молоді покращують знання німецькоїФото: AP

Комунальні вибори у Берліні. Виборча дільниця Марцан-Хеллерсдорф. Десять відсотків мешканців району, а саме тридцять тисяч людей, - „російські німці“. Серед кандидатів у депутати районної ради чимало переселенців. Двоє від великих партій – християнські демократи і ліберали, один безпартійний за списками „Лівої партії“ і цілий „переселенський блок“ з п'яти персон - за списками маргінальної „Партії наступу правової держави“, заснованої скандальним політиком Роландом Шилем. На чолі цієї групи - виходець з України Генріх Ґроут. До переїзду до Німеччини він очолював товариство Wiedergeburt – найбільшу організацію німецької національної меншини в Україні. Тепер, чотири роки по поверненні на історичну батьківщину Генріх Ґроут штурмує райраду у спальному районі на сході Берліна. „Треба бути реалістом“, каже Ґроут:

„Спроба створення політичного лобі в Бундестазі продемонструвала, що нині це не є реальним. Ми дійшли висновку, що треба забути про „великі польоти“, освоєні нами в Росії та Україні, і знов опуститися на грішну землю, починати все з нуля, з політики комунального рівня. Ми обрали Марцан-Хеллерсдорф свідомо: десять відсотків його мешканців – переселенці з колишнього СРСР. Проте в органах влади вони дотепер взагалі не були представлені. Але ми повинні брати участь у місцевому самоврядуванні та сприяти інтеграції „російських німців“ у німецьке суспільство“.

У районі Марцан три з п'яти провідних партій (ХДС, ліберали та ліві) включили до своїх виборчих списків кандидатів від „російських німців“. Наприклад, Віктор Фромм - безпартійний опонент Ґроута, що обирався за списками „Лівої партії“, упевнений, що переселенцям краще відстоювати свої інтереси за підтримки провідних політичних партій:

„Наприклад, якщо мене оберуть, то наша партія буде найсильнішою в районі. Якщо я переконую депутатів, що одне або інше питання дуже важливе, і вимагає негайного вирішення, то його реально провести через районну раду. Але якщо він буде один, бодай і від своєї партії переселенців, то що він може зробити?“

Генріх Ґроут не погоджується. Він вважає, що великі партії лише використовують переселенців у виборчих цілях, не даючи їм реального впливу усередині партій. Отже, „російським німцям“, на думку Ґроута, слід формувати власні політичні організації. По приїзді до Німеччини Генріх Ґроут створив „Конвент російських німців“. Це утворення співпрацює із маргінальними партіями правого напрямку - „Німецькою партією“ (Deutsche Partei) та „Партією наступу правової держави“. За підтримки останньої його переселенський блок і пішов на комунальні вибори. Чому саме з нею? Генріх Ґроут:

„Партія Шиля, напевно, найлівіша з усіх правих партій. Ми не є її членами, а виступаємо як команда Конвенту. З цією партією ми прийшли до компромісу: їй для входження до Берлінського парламенту потрібна підтримка виборців, і зібрані нами голоси переселенців будуть долучені до її скарбнички. Наші партнери також повністю фінансують нашу виборчу компанію. Ми ж, зі свого боку, отримали добро на повне використання всього партійного списку партії Шиля в нашому районі. Всі кандидати на виборах від неї, це - наші кандидати“.

Отже, різні групи „російських німців” у берлінському районі Марцан, намагаючись потрапити до райради, пішли різними шляхами. В результаті, Генріх Ґроут та його команда, які йшли окремим списком, депутатських мандатів так і не отримали. Натомість Віктор Фромм, який обирався за підтримки Лівої партії, таки засідатиме у райраді. Цей окремий випадок засвідчує, що без підтримки провідних політичних партій „російським німцям” у політиці скрутно. Більшість самостійних політичних проектів зазнає поразки, а до районних і міських рад репатріанти так і не потрапляють. Водночас, все частіше переселенцям пропонують брати участь у політичному житті міста чи району через „інтеграційні ради“. Це дорадчі органи, до складу яких обирають представників різних груп мігрантів. Можливо, для „російських німців“ це є непоганою альтернативою постійним провалам на виборах? Горобець у руках, кажуть, кращій за синицю у небі...