”Політтехнології” та ”чорний піар” у передвиборчих перегонах на прикладі Мукачевого

У той час, пише Уте Шефер, як провладному кандидатові Віктору Януковичу присвячено велику частину передач на громадських та приватних телеканалах, прихильник європейського вибору України Віктор Ющенко майже немає можливості донести свою програму до громадськості. Сценарій схожий до того, що відбувалося під час парламентських виборів 2002 року чи останніх президентських виборів 1999 року. Багато хто згадує і про інші вибори, що відбулися навесні цього року: вибори мера Мукачевого.

Саме на Заході країни, зокрема і в Мукачевому, Ющенко та його проєвропейські заклики дуже популярні. Для конкуруючої партії олігархів СДПУ(о) це виклик, вважає Золтан Лендьєл, колишній перший заступник Мукачівського міського голови та представник регіонального осередку ”Нашої України”:

”Ту основну політичну силу, яка сьогодні при владі у Закарпатській області, маю на увазі голову облдержадміністрації Івана Різака, який одночасно є головою обласного відділення партії СДПУ(о), це ніяк не влаштовувало. Основна мета, як на мене, була розбудувати ту партію, забрати з ключових позицій людей, які не сповідують їхню ідеологію і таким чином зробити передумови на вибори 2006 року і в жовтні цього року, щоб перемогти.”

Коли наприкінці минулого року указом президента було звільнено з посади тодішнього мера Мукачевого ”нашоукраїнівця” Василя Петьовку, розпочалися масові залякування та утиски представників опозиційного блоку. Спеціальні підрозділи міліції перешкоджали їм брати участь у засіданнях міської ради. Точки кипіння конфлікт досяг 9 січня, розповідає Золтан Лендьєл:

”Біля мене вночі півсьомої ще темно три міліціонери в цивільному хотіли мене арештувати взяти в міліцію. Я тікав через сад і так прийшов на сесію. Але там ”Беркут” мене на цю сесію не пустив.”

До скандалу активно залучали мас-медіа. Іншого члена ”Нашої України”, який також в минулому виконував обов”язки заступника мера Мукачевого, Олександра Галая навіть показували по телебаченню, як він, начебто, злочинно вривається в територіальну виборчу дільницю:

”Уявіть собі мій стан, стан моєї сім”ї, моїх близьких, моїх друзів, моїх учнів, адже я 15 років працював директором школи. Це було настільки дико. Я вже не говорю про те, що сесія 9 січня, коли ми о 5 годині ранку почали передзвонюватися між собою, я виглядаю у вікно і бачу, що під моїм будинком стоїть міліцейська машина. І я розумію, що як тільки я вийду з будинку, мене заарештують, і я вже на сесію не попаду. Це дуже нам нагадало 37-38 рік, Радянський Союз, сталінщину. Абсолютно те, що ми читали, бачили фільми, це все було в реалії.”

Також суперник з пропрезидентського табору, близького до СДПУ(о), Ернест Нусер уважає себе жертвою вищих політичних інтересів. Пробувши на посаді Мукачівського мера місяць з лишком, наприкінці травня він подав у відставку:

”Нікого не може, звичайно, радувати все те, що відбувалося. Я ще раз хочу сказати, що треба розділити два фактори – вибори і те, що відбувалося навколо виборів. Щодо виборів, то мукачівці проголосували і на другий день зайнялися своїми повсякденними турботами. Для великих політиків, які вважали це полігоном, звичайно, ця тема надалі продовжує бути актуальною. Тому однією з перших причин, які підштовхнули мене до цього кроку, було намагання якось внести спокій в те життя, намагання зробити, щоб мукачівські вибори не були, як червона шмата для биків, якою вони є сьогодні.”

Закарпатські опозиціонери переконані, що президентські вибори восени також будуть багаті на масові залякування та маніпуляції навколо нібито вільного виборчого процесу. Дуже важливо, наголошують депутати міста Мукачевого, щоб Захід зайняв рішучу позицію та здійснював спостережння за виборами президента. Говорить Золтан Лендьєл:

”Якщо піде Україна по шляху Мукачевого, то не важливо, хто голосує, і навіть не важливо, хто підраховує голоси, як це було за сталінськими масштабами виборів. Якщо ми підемо по такому шляху, то в принципі виборець не потрібний. Якщо нічого не зміниться, то люди просто не прийдуть на вибори.”