1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Потрапити на Ейфелеву вежу без черги допоможе інтернет

22 серпня 2008 р.
https://p.dw.com/p/F3Fi
Фото: picture-alliance/ dpa

Ні до чого непридатна потворна вежа

“Ми — письменники, художники, скульптори, архітектори, пристрасні поціновувачі краси Парижа, іменем доброго французького смаку, французького мистецтва та історії із обуренням протестуємо проти спорудження у самому серці нашої столиці ні для чого не придатної та жахливої Ейфелевої вежі”, - йшлося у відкритому листі, надрукованому у виданні Le Temps 14 лютого 1884 року. Серед тих, хто підписав листа, були такі відомі особистості, як письменник Гі де Мопасан, архітектор Шарль Гарньє, Александр Дюма-син. Втім, серед 107 проектів вежі на Марсовому полі виграв саме проект Гюстава Ейфеля. Розповідає керівник товариства експлуатації Ейфелевої вежі Стефан Дйо:

“Молода французька республіка шукала символ – сильний символ для піднесення своєї промислової та торговельної величі. Тож Гюстав Ейфель, який був інженером, та Еміль Нюгє мали ідею зробити гостроверху колону, яка була б великою за розмірами. Проект був представлений французьким можновладцям і це дозволило їм брати участь у Всесвітній виставці 1889 року”.

Кількість відвідувачів залежить від погоди

Гюстав Ейфель писав у відповідь критикам будівництва: “Вежа буде найвищою спорудою у світі коли-небудь зведеною людиною. Невже лише тому вона не буде грандіозним створінням? Чому, те чим захоплюються у Єгипті, має бути огидним та смішним у Парижі? Я шукав відповіді на це питання і мушу зізнатися — жодної не знайшов”. Нині Ейфелева вежа є найбільш відвідуваною пам'яткою не лише Парижа, а й світу.

“Те, скільки приходить людей, залежить від погоди. Кількість відвідувачів загалом складає від 8 до30 тисяч чоловік на день. Влітку, звичайно, туристів приходить найбільше. Кожного року ми приймаємо десь 7 мільйонів візитерів“, - каже Стефан Дйо.

Спочатку планувалося, що Ейфелеву вежу знесуть за 20 років після спорудження. Втім, ще у день відкриття Гюстав Ейфель встановив на вежі метеорологічну лабораторію. Він також проводив там досліди з аеродинаміки, гравітації, психології, експерименти із маятником Фуко, ртутним манометром. А 1909 року на верхівці була встановлена станція бездротового телеграфу та перша радіоантена. Зрозуміло, що після цього про знесення вежі вже не йшлося. До того ж, спорудження окупилося майже за рік і Ейфелева вежа почала приносити великий прибуток.

Доступ до Ейфелевої вежі через інтернет

Нині кожен охочий може піднятися на відому в усьому світі споруду. При цьому Стефан Дйо спростовує чутки про існування окремого ліфту для багатіїв, яким можна скористатися сплативши 600 євро, не відстоюючи у чергах.

“Це не відповідає дійсності. Немає жодних інших цін. У нас є система бронювань для груп в інтернеті, яка дозволяє уникнути черг та пройти у певний момент. Із часом ми запровадимо таку систему і для окремих відвідувачів.”

Втім, ціна на квитки від цього не збільшиться, запевняє Стефан Дйо.

Нині піднятися пішки на Ейфелеву вежу можна за 7 євро 80 центів. На ліфті це коштуватиме дорожче -12 євро.