Похорон під час пандемії: прощання з рідними заборонене?

Обмеження суспільного життя, які влада різних країн запровадила в умовах пандемії COVID-19, стосуються і церемоній прощання з померлими. Так, 8 квітня міністерство охорони здоров'я України оприлюднило нові правила проведення ритуальних обрядів. Згідно з ними, зокрема, під час похорону у приміщенні не може перебувати понад 10 осіб, а між присутніми встановлюється безпечна дистанція - 1,5 метра. Також забороняється цілувати тіло померлого.

Мобільний телефон на віку труни

У країнах Західної Європи - схожа ситуація. "Я знаю багатьох людей, які не змогли попрощатися зі своїми померлими батьком чи матір'ю", - зізнався єпископ італійського міста Бергамо Франческо Бескі в недавньому інтерв'ю німецькій газеті Die Zeit.

Читайте також: Епідеміолог: Цифри щодо смертності від коронавірусу порівнювати не можна

Наприкінці березня Бескі виголосив на цвинтарі Бергамо молитву за понад 1800 померлих від COVID-19 у місті, а також їхніх родичів, які не змогли з ними попрощатися. "Ми не повинні залишати наодинці з їхнім болем людей, які бачать, як ті, кого вони люблять, ідуть в нікуди", - переконаний єпископ.

І все ж відбувається саме це. Траур у часи поширення коронавірусу вимагає від тих, хто помирає, і їхніх родичів просто неймовірного - вони не можуть попрощатися одне з одним. Такими є приписи у багатьох лікарнях і будинках для літніх людей. Тому останній подих часто реєструють лише прилади; ніхто не може потримати за руку людину, яка залишає цей світ.

Репортаж італійської журналістки Франчески Боррі, яка 25 березня відвідала в білому захисному костюмі відділення інтенсивної терапії клініки Сан-П'єтро, змушує здригатися від жаху: "У Бергамо вмирають на самоті. На церемонії поховання не присутній ніхто. Лише священник виголошує молитву біля труни, на якій лежить мобільний телефон, аби сім'я могла чути", - пише Боррі в газеті Il Fatto quotidiano.

Читайте також: Жителька Рима про карантин через коронавірус: Усе, що люблять італійці, зникло

Але не тільки в Італії під час епідемії COVID-19 родичі не можуть відвідувати пацієнтів палат інтенсивної терапії. Майже у всіх країнах, які борються з коронавірусом, присутність на похороні дозволяється тільки в абсолютно виняткових випадках, зокрема, і в Німеччині. У кожній федеральній землі ФРН діють свої правила, але всі вони практично однаково суворі.

Як проходять поховання під час епідемії у ФРН

Від початку епідемії заборонені також молебні в капелах, розташованих на цвинтарях. Траурні церемонії можливі тільки просто неба та за участі від п'яти до 20 осіб, включно зі співробітниками похоронного бюро, священниками і людьми, які несуть труну. На сайті федерального об'єднання похоронних бюро наведені різні правила, що діють у кожній федеральній землі.

Читайте також: Як у Німеччині намагаються захистити від коронавірусу літніх людей

Для людей, які не могли попрощатися зі своїми близькими під час їхньої хвороби, це ще один удар. 86-річний музикант із Гамбурга не міг бути присутнім на похованні свого брата, який помер від раку. Тепер чоловіка мучить почуття провини. "Я щодня думаю, що все ж повинен був поїхати, навіть попри те, що я й сам у групі ризику", - говорить він DW.

Не тільки родичі сподіваються на те, що суворі правила будуть переглянуті. "Ми виступаємо за послаблення заборон відвідування для таких випадків", - пояснює DW Матільде Ланґендорф (Mathilde Langendorf) із католицької благодійної організації Caritas Deutschland. Для католицької церкви тема духовної опіки перед закінченням життя особливо важлива.

Не можна попрощатися з тим, хто помирає

У Німецькій лікарняній спілці теж визнають, що "для багатьох пацієнтів і їхніх рідних ситуація зараз, на жаль, украй гнітюча". "На даний момент більшість клінік дуже сильно обмежують можливості відвідування, аби запобігти занесенню вірусу до лікарні", - констатує представник спілки.

Єдиних правил відвідування родичів у лікарнях або будинках інвалідів і людей похилого віку в Німеччині немає. Більшість медичних установ орієнтуються на рекомендації Інституту імені Роберта Коха. Клопотання про виключення в кожному конкретному випадку слід подавати до відділів охорони здоров'я.

Багато в кого заборона на проводи померлого родича викликає біль і почуття провини на все життя. "Якщо хтось не присутній поруч із близькою людиною в її останні години, у нашій культурі це вважається порушенням сімейних обов'язків", - говорить психолог Хав'єр Барберо, член іспанського Товариства паліативної медицини.

Онлайн-підтримка родичів померлих

"Без церемоній і ритуалів здається, що нічого не відбувається. Створюється враження нереальності", - вказує він в інтерв'ю іспанській газеті El País. Разом із 60 іншими психологами і деякими мадридськими похоронними бюро він через електронну пошту надає підтримку тим, хто зіткнувся з горем втрати близької людини, відповідаючи на запитання цих людей, зупиняючись на їхніх бажаннях і страхах.

Читайте також: Коронавірус в Іспанії: чому система охорони здоров'я не справляється

В Італії багато лікарень приєдналися до кампанії "Право попрощатися". В рамках ініціативи Демократичної партії її учасники надають планшети, які у лікарнях роздають людям, що перебувають на порозі смерті, аби ті хоча б віртуально могли попрощатися з близькими.

Матільде Ланґендорф з Caritas Deutschland вважає, що відвідувачі лікарень та інших медичних установ мають надягати захисний одяг і в такому разі можуть попрощатися з тими, хто помирає. Утім, вона визнає, що таку вимогу важко втілити у життя, оскільки захисних костюмів не вистачає навіть медперсоналу. "Якби було достатньо захисного одягу, питання з відвідинами стояло б зовсім по-іншому", - запевняє вона.

"Треба залишатися людяними"

Деякі з похоронних бюро, які в Німеччині отримали статус системно важливих організацій, намагаються якомога ширше тлумачити суворі приписи. Так, застосування спеціальних пристроїв під час поховання дозволяє обходитися без допомоги людей, які несуть труну, і таким чином на похорон може прийти більше родичів.

"Можна на могилі встановити мікрофон, щоб і на відстані 600 метрів можна було стежити за траурною церемонією", - пояснює співробітник одного з похоронних бюро, який побажав залишитися анонімним. Він уточнює, що ніхто не може заборонити будь-кому стояти десь на кладовищі, і підсумовує: "Треба залишатися людяними".