Пошкоджена „колиска прав людини”

Європейська преса продовжує коментувати завершення переговорів про формування урядової коаліції в Німеччині, а також заворушення у Франції, які призвели до запровадження у кількох містах надзвичайного стану. Німецька газета FRANKFURTER RUNDSCHAU з цього приводу пише:

Те, що уряд французького прем’єра Домініка де Вільпена з огляду на палаючі передмістя вдався до надзвичайного стану, стане головною темою внутрішньополітичних дебатів наступних тижнів. Це вже зашкодило іміджу Франції у світі. Адже наступним кроком уряду довелося б застосувати армію в межах країни - сценарій, який би дуже нагадував Багдад чи Бейрут. (...) Якщо незабаром заворушення вщухнуть - ознаки цього вже помітні - все одно варто буде поговорити про провал французької інтеграційної політики трьох минулих десятиліть, а також про побутовий расизм у країні, яка з гордістю та навіть певною зверхністю прославляє себе як „колиску прав людини, - зауважує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Швейцарська газета BASLER ZEITUNG розмірковує про роль французьких засобів масової інформації в цьому конфлікті:

Ще ніколи французькі мас-медіа так інтенсивно не працювали. Це єдина „заслуга” молодих бунтівників: насилля змусило Францію подивитися в очі гіркій реальності. (...) Новим для Франції є те, що французькі медіа замислилися про свій вплив на громадян, про взаємодію картинок з тим, що відбувається. Щоправда, не бракувало також моральних проповідників, які вважали, що про бунтівників слід узагалі мовчати, оскільки вони через свій руйнівний гнів втратили будь-яке право на увагу. Це, однак, не відповідало б принципам демократичних засобів масової інформації, оскільки означало б політику страуса, який ховає голову в пісок і переконаний, що він позбувся проблеми, - порівнює BASLER ZEITUNG.

Натомість на думку німецької газети SUEDWEST PRESSE:

Останніми днями в пресі наводилося чимало порівнянь, що збивають з пантелику, видають бажане за реальність. Однак заворушення в гетто французьких передмість аж ніяк не є громадянською війною на європейському полі, другим травнем 1968 року чи інтифадою, як це останнім часом полюбляють називати ЗМІ. Підлітки, що граються з вогнем, не мають наміру повалити республіку, вони хочуть просто користатися її благами. Тож, вони демонструють сліпому й глухому до їхніх проблем політичному класові, що їхньому терпінню вже край, - вважає SUEDWEST PRESSE.

До іншої теми. Австрійська газета KLEINE ZEITUNG коментує коаліційну угоду між Соціал-демократичною партією Німеччини та блоком ХДС\ХСС:

Упродовж десятиліть ХДС/ХСС та СДПН були суперниками і в передвиборчій боротьбі особливо жорстоко боролися одне з одним. Зіткнулися різні культури, котрі, однак, як виявилося після тлумачення власних політичних лозунгів, на практиці не особливо відрізняються одна від одної. (...) Ще два тижні партнери по коаліції можуть насолоджуватися медовим місяцем. Потім, з приходом до влади нового уряду, ця комбінація має виглядати успішною щонайменше наступні чотири роки. Це при тому, що з самого початку закладена настільки непопулярна програма, яку Німеччина ще не бачила, - аналізує KLEINE ZEITUNG.

Німецька газета FREIE PRESSE позитивно оцінює досягнення компромісу між партнерами по урядовій коаліції:

Анґела Меркель, котра вже майже наблизилася до мети, має ще багато планів. Вона хоче протягом десяти років вивести Німеччину на третє місце в європейській лізі і таким чином натякає, що планує довгострокове перебування на посаді канцлера. Коаліційна угода видається непоганою базою для цього. Те, що три менші опозиційні партії не залишають каменя на камені від урядової програми, вписується в загальну картину. Однак те, що представники бізнес-кіл теж вперлися рогом, щонайменше дивує. Багато їхніх вимог, наприклад, багатомільярдні інвестиційні проекти чи врахування інтересів підприємців середнього класу при запровадженні „податку на багатіїв”, були виконані, - звертає увагу FREIE PRESSE.

Ще одна газета з Німеччини HAMBURGER ABENDBLATT висловлюється критично:

Бюрократичні хащі не стануть рідшими. Теми пенсій, догляду та охорони здоров’я, які перед виборами усіма сторонами титулувалися як доленосні, відкладено в довгу шухляду. Вже не кажучи про стратегію розвитку суспільства на близьку перспективу: невідомо, як воно впорається з новими вимогами, що обов’язково постануть перед ним з впровадженням реформ. Очевидно, що не можна очікувати відповідей на усі питання від тактичного об’єднання партій, котрі ще вісім тижнів тому люто конкурували одна з одною, - констатує HAMBURGER ABENDBLATT.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук