Висока освіта - низька зарплата
14 лютого 2014 р.
Болгарська прибиральниця із вищою освітою, дипломований хімік із Румунії, котрий заробляє миттям вікон - це поширені у Німеччині стереотипи про східноєвропейців, котрі виконують низькокваліфіковану працю. Однак, очевидно, в реальності такі приклади зустрічаються доволі часто. Принаймні це випливає з актуального дослідження німецького Федерального агентства праці.
За цими даними, частка вихідців зі Східної Європи, котрі працюють на низькооплачуваних роботах, особливо висока. У грудні 2012 року 53 відсотки східноєвропейців у ФРН заробляли менше ніж дві третини від середньостатистичного доходу по країні. Тоді як серед німців ця частка складала лише близько 20 відсотків.
Висококваліфіковані та низькооплачувані
Водночас рівень освіти мігрантів, котрі приїздять до Німеччини, постійно зростає, стверджує Ніна Нойбекер із Німецького інституту економічних досліджень (DIW). "Ми констатували, що ті, хто прибули до Німеччини від 2004 року, мають значно вищу кваліфікацію, ніж мігранти попередніх років", - зазначає експертка. Дві третини з них, за статистикою, мають закінчену середню або вищу освіту. Якщо ж розглядати ці дані за регіонами походження мігрантів, високим рівнем освіти вирізняються саме вихідці зі східноєвропейських країн.
Ще один із висновків вказаного дослідження: значна частина румунів та болгар, котрі прибули до Німеччини від 2007 року, знайшли роботу, котра не відповідає їхній кваліфікації. У залежності від методу обрахування частка таких працівників складає від 40 до 58 відсотків.
Лише дискримінація чи ціла низка проблем?
На думку опозиційної Лівої партії Німеччини, результати цього дослідження проливають нове світло на дебати про "утікачів від бідності" з Болгарії та Румунії, що останнім часом точаться у ФРН. На думку речниці фракції Лівих у німецькому Бундестазі Сабіне Ціммерманн, мова радше йде про "систематичну дискримінацію" східноєвропейців на німецькому ринку праці, а також про загальну тенденцію до низької оплати праці. "Багато роботодавців встановлюють працівникам із цих країн занадто низькі зарплати", - заявила вона у розмові з DW.
Однак на думку Ніни Нойбекер, сама лише дискримінація не може пояснити велику відмінність у заробітку німецьких та східноєвропейських працівників. Натомість, на її думку, це явище може бути спричинене цілою низкою факторів. "Наприклад, ми також дуже чітко побачили, що велика частина мігрантів рідше за німців мають дипломи про професійну освіту", - говорить економістка. Адже у багатьох країнах, у тому числі і всередині ЄС, класична для Німеччини професійна освіта не настільки поширена, як у ФРН.
Ще однією важливою причиною, на думку експертки, є те, що багато закордонних документів про закінчення освіти у Німеччині не визнаються. На думку Нойбекер, цей потенціал занадто мало використовується.
Різні правила на рівні федеральних земель
Перепоною для успішного працевлаштування в Німеччині може бути також розподіл повноважень щодо визнання кваліфікації іноземних фахіців на федеральному та земельному рівнях. Наприклад, умови працевлаштування на посади вихователів, вчителів чи доглядальників за хворими та літніми людьми у Німеччині визначаються на рівні федеральних земель, тоді як для інших сфер діють загальнодержавні правила.
У майбутньому федеральні землі мають визначити, наприклад, однакові умови для доступу до професій у галузі охорони здоров'я. Однак нині ці умови у різних регіонах країни відрізняються. Тож якщо румунський працівник може влаштуватися доглядачем за літніми людьми у Північному Рейні - Вестфалії, це ще не означає, що це саме він може зробити у Баварії. А у п’яти федеральних землях Німеччини мігранти досі навіть не можуть претендувати на перевірку їхньої кваліфікації та освіти.