1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Президентом США залишається Джордж Буш: Європа реагує спершу стримано

Леся Юрченко, Ніна Веркгойзер3 листопада 2004 р.

Джордж Буш переміг на президентських виборах у США. На відміну від свого батька, якого не було переобрано 1992 року, Буш-молодший очолить Білий дім вдруге на чотири роки. У Європі реакція на вибори у Сполучених Шатах була досить стриманою. Як відомо, більшість європейців не симпатизують Джорджу Бушу.

https://p.dw.com/p/AONi
Президент США Джордж Буш
Президент США Джордж БушФото: AP

”Ми готові співпрацювати з будь-яким американським урядом”, заявив у середу міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. Його коментар віддзеркалює ставлення німецького керівництва до виборів у США:

”Для нас важливо розвивати в майбутньому хорошу співпрацю з нашим найважливішим партенером і союзником за межами Європи. Однак слід зачекати, допоки все з”ясується остаточно”.

Зачекати з реакцією вирішив і федеральний канцлер Ґергард Шредер. Він має намір привітати Джорджа Буша з переобранням у четвер. У середу ж стало відомо лише, що глава німецького уряду не слідкував усю ніч за голосуванням в Америці. Говорить речник Шредера Бела Анда:

”Ні, канцлер не пильнував за подіями всю ніч. Він ознайомився з результатами голосування вранці. Ймовірно, він був навіть радий, що пішов спати, адже для тих, хто залишився слідкувати за виборами всю ніч, це все одно нічого не принесло”.

Водночас чимало європейців, на відміну від канцлера Німеччини, скористалися можливістю слідкувати за подіями на виборах в Америці за телевізійною трансляцією. Провідні європейські телеканали присвятили цьогорічним президентським виборам у Сполучених Штатах Америки винятково велику увагу. Кількагодинний прямий ефір з аналізами результатів голосування за океаном нагадував передачі, які зазвичай присвячуються виборам у власних країнах.

На ранок ім”я переможця все ще було невідомим, а багато обставин вказували на те, що ним стане Джордж Буш. Такий результат навряд чи до вподоби більшості європейців. За статистикою, три чверті громадян ЄС очікували зміни влади у Вашингтоні. Взагалі, якби голову Білого дому обирали європейці, то ним би з великим відривом став демократ Джон Керрі. Джордж Буш непопулярний серед європейців передусім через розпочату ним війну з Іраком.

Коментуючи вранці середи вибори в США, депутат бундестагу від партії ”Союз90/Зелені” Ганс-Крістіан Штрьобеле, висловив таку думку:

”Якщо все так і залишиться, то це означатиме, що справджуються мої найгірші уявлення. Тобто, більшість населення США підтримує політику Джорджа Буша, його аргументи щодо необхідності війни з Іраком, та політику, яку США зараз проводять в Іраку. Ця ж війна була й залишається завойовницькою війною всупереч міжнародному праву. Це був би чорний день для миру”.

Подібної радикальної позиції дотримуються далеко не всі політики в Європі. Щоправда, напередодні виборів у США уряди європейських країн офіційно не висловлювали симпатії на користь жодного з кандидатів. Лише прем”єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі відкрито підтримав Джорджа Буша. Відомо також, що до другого терміну правління Буша схвально ставиться більшість східноєвропейських урядів, зокрема Польща, та Росія.

Поразка Буша стала б ляпасом для глави уряду Великобританії Тоні Блера, зауважують оглядачі. Однак у перспективі сам Блер сподівається, як зазначає британська преса, позбутися невигідного для нього іміджу ”пуделя Буша”, що з”явився внаслідок підтримки Лондоном війни з Іраком, адже більшість населення Великобританії виступає проти цієї війни.

Найрадикальнішою щодо Буша є позиція Франції. ”Краще будь-хто інший, але не Буш” – так характеризували оглядачі ставлення Парижа до американських виборів. За чотири роки правління Буша відносини між США та Францією були дуже прохолодними. Втім, від майбутнього глави Білого дому французький уряд очікує нового початку та нових кроків у напрямку налагодження кращих трансатлантичних відносин.

Серед німецьких політиків, які прокоментували всереду перебіг виборів у США, більшість була готова бачити в переобранні Джорджа Буша позитивні моменти. Як, приміром, заступник голови комітету з закордонних справ бундестагу Ганс-Ульріх Клозе:

”Найбільша перевага це те, що у випадку з Бушем ми вже знаємо, з ким маємо справу, навіть якщо не всім у ньому все подобається. З ним пов”язана певна послідовність і не виникне часового вакууму. Адже для нового президента потрібні були б шість-сім місяців, щоб створити дієздатний уряд".

Отже, європейські політики знають, з ким матимуть справу у Вашингтоні впродовж наступних чотирьох років. А це – оптимальна передумова для поглиблення й покращення трансатлантичних відносин.