1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Президентські вибори в Польщі призначені на 20 червня

21 квітня 2010 р.

Після трагічної смерті президента Леха Качинського поляки 20 червня обиратимуть нового державного лідера. Цей термін назвав маршал Сейму Броніслав Коморовський, який тимчасово виконує президентські функції.

https://p.dw.com/p/N1jD
Приспущений прапор над президентським палацем у Варшаві - Польща в жалобіФото: picture-alliance/dpa

Після днів глибокої жалоби у з'язку із загибеллю Леха Качинського на поляків тепер чекає передвиборна боротьба. Питання терміну дострокових виборів з'ясовано: як стало відомо в середу, вони мають відбутися 20 червня. Для того, аби мати право претендувати на найвищу державну посаду, кандидати повинні до шостого травня зібрати щонайменше 100 тисяч підписів. Якщо доведеться проводити другий виборчий тур, тоді він відбудеться четвертого липня.

Висунення кандидатів складне питання

Висунення кандидатів буде, однак, нелегкою справою, вважає політолог Славомір Совінський: «Адже найбільша опозиційна партія «Право і справедливість» втратила всю свою еліту. Союзу лівих сил теж бракує кандидата. Та й Громадянська платформа нині паралізована, оскільки за цих обставин не може атакувати «Право і справедливість» та проводити передвиборну боротьбу», - каже Совінський.

Оптимальним виходом із ситуації, на його думку, була б домовленість усіх партій та погодження спільного кандидата, який би правив ще рік, до остаточних виборів. Однак, як свідчить оголошення дати виборів, політичним партіям так і не вдалося досягти домовленості стосовно саме такої компромісної фігури.

Партії «Право та справедливість» загрожує розкол?

Політолог Марія Вагровська не виключає, що консервативна партія «Право та справедливість» висуне кандидатом Ярослава Качинського, брата загиблого президента. У розмові з австрійським радіо вона відвела йому непогані шанси на перемогу.

Натомість інший експерт, Вавжинець Конарський, вважає: «Якщо Ярослав Качинський хоче надалі активно займатися політикою та зміцнити свою партію, тоді він не може висувати свою кандидатуру на посаду президента». Внаслідок авіакатастрофи «Право й справедливість» опинилася без великої частини своїх провідних членів. Аналітики заявляють, що нині не можна виключати ані корегування курсу цієї політичної сили, ані навіть її розколу.

Коморовському не позаздриш

Цілком імовірно, що за президентський портфель змагатиметься й Броніслав Коморовський – глава Сейму, який після загибелі Качинського тимчасово виконує обов'язки президента. Він представляє правлячу Громадянську платформу, яку очолює прем'єр Дональд Туск. Досі Коморовський, як повідомляють ЗМІ, міг похвалитися непоганими рейтингами. Водночас за нинішніх обставин цей політик опинився в дуже невигідній ситуації: з одного боку, виконуючи обов'язки президента, він повинен стояти над політичними партіями, з іншого - як кандидат Коморовський має продемонструвати чіткий профіль, зауважує Вагровська.

Союз лівих сил теж втратив свого кандидата під час авіакастрофи. Отже, цій політичній силі доводиться шукати нового представника, якого можна було б висунути на найвищу державну посаду. На думку експертів, стати таким кандидатом цілком міг би Влодзімеж Чімошевіч, який свого часу очолював уряд і був міністром закордонних справ Польщі.

10-го квітня внаслідок авіакатастрофи під Смоленськом загинуло 96 осіб, серед яких польське президентське подружжя – Лех та Марія Качинські, а також низка інших провідних представників політичної еліти Польщі.

Володимир Медяни/Христина Ніколайчук/dpa/afp

Пропустити розділ Більше за темою