1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ПРЕССЕ: Україну ще не втрачено

3 листопада 2004 р.

Окремі видання продовжують аналізувати результати першого туру президентських виборів в Україні, що відбулися в неділю. Австрійська газета ПРЕССЕ з цього приводу пише:

https://p.dw.com/p/AM0m

Отже, Україну ще не втрачено. Корабель під назвою ”Україна” ще не пливе у фарватері Білорусі та Росії в напрямку нової форми східноєвропєйської автократії. Хоча лише за кілька днів перед голосуванням російський президент Володимир Путін відверто підтримав кандидатат київських можновладців Віктора Януковича. Це той пан Путін, який зрештою критично протестує проти втручання у внутрішні справи, коли Захід критикує його політику в Чечні, порушення прав людини або плани згортання демократії. Як би там не було, другий тур виборів 21-го листопада між Януковичем і опозиційним кандидатом Віктором Ющенком буде вирішальним для майбутнього України, - вважає ПРЕССЕ.

Центральною темою коментарів у німецьких газетах залишаються президентські вибори в США, на яких у вівторок переміг чинний глава держави Джордж Буш. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена пише:

Для багатьох європейців Америка стала чужою. Вибори тільки підтвердили це враження. Всупереч багатьом очікуванням Буш не став лише коротким епізодом в історії. Він уособлює більшість населення країни, яка оголосила політичний розкол національним видом спорту. Світ не повинен заразитися цією атмосферою. Америка – це більше, ніж її президент, - зауважує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР з Бонна пише про наслідки виборів для Європи:

Європі треба знайти підхід до Америки Джорджа Буша. Сторони потребують одна одну і у власних інтересах, і в інтересах світу, який без трансатлантичної співпраці може втратити частину свого миротворчого потенціалу, - пояснює ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Кельнська газета ЕКСПРЕС зауважує:

Ще до оголошення офіційного результату було ясно, хто програв на цих виборах. Це – антикварна виборча система, в якій запрограмовані помилки. Хто хоче спробувати вплинути на результати голосування, має чудові шанси на успіх. Хіба що хтось із тисяч найнятих обома кандидатами адвокатів вирішить викрити темну гру і звернеться до суду... Чотири роки тому проблемою була Флорида, тепер – Огайо. На цих виборах ситуація з напруженим очікуванням результатів голосування повторилася. Супердержава Америка такого не варта, - пише ЕКСПРЕС.

Тему продовжує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ:

Під час виборчої кампанії Буш, і Керрі до речі теж, заявили, що не відмовляються від політики превентивних ударів і вдаватимуться до неї незалежно від позиції міжнародної громадськості. Поки що не можна передбачити, які наслідки це матиме для ООН, що має монополію на застосування сили. Також невідомо, що буде з трансатлантичними відносинами. Якщо супердержава піддасться спокусі займатися диктатом, а не лідерством, поступу в боротьбі з тероризмом і поширенням зброї масового знищення не буде. Чи змінить Буш свою політику чи ні, скоро побачимо, - зауважує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ.

На завершення – коментар НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ:

Боротьба за Білий дім була битвою велетнів. Ще ніколи ані в США, ані в світі загалом претенденти на президентське крісло не витрачали на перегони стільки грошей, як це зробили Буш і Керрі. Чотири мільярди доларів – це більше, ніж державний бюджет Афганістану, -

наголошує НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ і веде далі:

Але незважаючи на масштабну агітацію, справдилася стара істина: у демократичній системі політик не може купити голоси виборців, їх треба переконати. До теледебатів Керрі відставав від американського президента, але завдяки словесному двобою зміг його наздогнати. Рекламні ролики Буша пропагували війну в Іраку як перемогу над тероризмом. Але в безпосередній дискусії Керрі зміг показати, що це неправда. Отже, слово коштує більше, ніж виборчі мільйони, -

констатує НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ. Далі газета пише:

Рідко американська нація була такою розколотою, як зараз. Вибір між Бушем та Керрі набув нечуваних масштабів, для багатьох ідеться про війну та мир. Після жахливих терактів 11 вересня 2001 року нація об”єдналася в підтримці президента. Але війна в Іраку розколола країну на два табори. Зовнішня політика не набувала такого значення з часів війни у В”єтнамі. Але попри всі суперечки, в чесності виборів немає сумніву. Загалом виборчу кампанію в США можна назвати прикладом ”живої демократії”, - вважає НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко